Реклама


Sat-Integral S-1227 HD Heavy Metal

410.00грн.
413.00грн.

Sat-Integral S-1247 HD Racing

401.00грн.
409.00грн.

GI iTV912

1 420.00грн.
1 430.00грн.

Sat-Integral S-1248 HD Heavy Metal

395.00грн.
394.00грн.

Alphabox Т24

299.20грн.
297.00грн.

Alphabox X3M

312.80грн.
310.50грн.

Подписка


Новости получают: 1030 человек(а)

Телепрограмма

    СТБ
    12:00 - "МастерШеф", 6 сезон, 8 эп.
    15:30 - "Всё будет хорошо!".
    17:30 - "Викна-Новости".
    18:00 - Т/с "Когда мы дома. Новая история", 24 и 25 с.
    Футбол 1
    12:25 - "Лига чемпионов. Online".
    15:40 - Футбол News. Live.
    16:05 - АПОЭЛ - Боруссия Дортмунд. Лига чемпионов.
    17:50 - "LaLiga Chronicles". Чемпионат Испании.
    ICTV
    13:55 - Х/ф "Ангелы войны", 3 и 4 с.
    15:45 - Факты. День.
    16:10 - Х/ф "Ангелы войны", 4 с.
    16:40 - Х/ф "Паршивые овцы", 2 с.
    Кинопремьера HD
    13:25 - Х/ф "Любой ценой".
    15:05 - Х/ф "Песнь заката".
    17:20 - Х/ф "Дорога чести".
    18:50 - Х/ф "Падение Лондона".

    Наш опрос

    Пользуетесь ли вы кардшарингом?
    да!
    нет!
    хотел бы!
    а что это?
    смотрю только официально

    Случайное видео

    Случайное фото

    IT & Sat-integral club

    #6 Copyright free music для Youtube — всё что нужно знать.
    Всё что нужно знать ...

    Получения ключей для доступа к API Твиттера
    Алгоритм получения ...

    Выходим в интернет по другому: (MikroTikUbuntu) * GRE / IPsec
    Итак, у нас есть ...

    Публикация на страницу Facebook через PHP
    Инструкция как ...

    mysqltuner и mytop на Centos 6.8
    Оптимизация ...

    Настройка TRIM для SSD на серверах Linux (Centos 6, Centos 7)
    Длительное ...

    Базовая настройка Centos 6
    Создаём ...

    Установка SSL-сертификата Let’s Encrypt на Centos 6
    Установка ...

    Автономность Samsung Galaxy S7 и Galaxy S7 Edge ухудшилась на 10% после обновления Android 7.0
    Samsung Galaxy S7 и ...

    #5 smsc.ru — ошейник, цепи и тотальный контроль.
    Когда-то был ...

    Sat-Integral S-1237 HD Able
    Цитата: vadimzp от Сегодня в 12:30:09это надо в настройках тюнера прописывать или роутера? В ...

    Sat-Integral S-1237 HD Able
    это надо в настройках тюнера прописывать или роутера?

    Sat-Integral S-1237 HD Able
    Цитата: vadimzp от Сегодня в 11:40:30Добрый день! Не подскажите, почему на ресивере не всегда ...

    Sat-Integral S-1237 HD Able
    Добрый день! Не подскажите, почему на ресивере не всегда автоматом подключается wi fi свисток к ...

    Неисправности, ремонт, сервис(гарантийный и послег.) Sat-Integral S-1225 HD Able
    Цитата: Nikma от Вчера в 20:47:40Добрий день чи вечір. Ресівер Sat-Integral S-1225 HD Able. ...


    Cкрипт 1,71716
    Шаблон 0,00711
    MySQL 0,02158
    MySQL запросов 29

    Последнее на форуме

    Новости HDTV 1 2 3 ... 67 68 69 >>     Сегодня в 13:41:03  igor68
    Возможны перерывы в вещании телеканалов, входящих в состав платных пакетов «Триколор ТВ» ... 1 2 3 ... 21 22 23 >>     Сегодня в 13:36:13  igor68
    Радио-новости 1 2 3 ... 77 78 79 >>     Сегодня в 13:26:39  pamir
    Новости Телевещания (часть-2) 1 2 3 ... 165 166 167 >>     Сегодня в 13:24:35  pamir
    RussianMediaPark 1 2 3 >>     Сегодня в 12:22:33  valdis123
    МТС ТВ (новости) (без обсуждения) 1 2 3 ... 13 14 15 >>     Сегодня в 12:07:54  igor68
    Транспондерные новости 73°E-0°E (EUROPE) (БЕЗ ОБСУЖДЕНИЯ!!!) 1 2 3 ... 34 35 36 >>     Сегодня в 12:04:25  ottoq
    XTRA TV (новости) ((Без обсуждения)) 1 2 3 ... 33 34 35 >>     Сегодня в 11:29:37  ottoq
    Новости провайдеров интернета 1 2 3 ... 36 37 38 >>     Сегодня в 11:24:02  pamir
    Новости IPTV 1 2 3 ... 65 66 67 >>     Сегодня в 11:20:53  pamir
       Все форумы > Основной раздел > вопросы и ответы (или faq в простонародии...) Поиск по форуму
    Предыдущая тема :: Следующая тема  
    Назад  <<  1 2 3 4 5 ... 41 42 43 44 45  >>  Вперёд
       
    Для чайников (Для чайників)
      Bohdan   Ссылка на пост #1 Добавлено: 8 августа 2009 21:55
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 29
    Награды:
      

    Вы не можете скачивать файлы с нашего форума, необходимовойтиилизарегистрироваться

    Тут написано на українській мові, але зазнавши в попередніх повідомленнях ніщивну критику за українську мову, тут є і на російській мові ( перекладав Pragmoю, і вийшло паршиво, вибачте але я не вчив і нерозмовляю російською мовою!!!)
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #2 Добавлено: 9 августа 2009 21:33
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 11
    Награды:
      

    Історія супутників (UA)

    Супутником називають природне або штучне космічне тіло, що обертається навколо планети по певній орбіті. Прикладом природного супутника є Місяць. Першим штучним супутником Землі був Супутник 1, запущений в Радянському Союзі в 1954 р. За наступні 30 років до 1988 р. щорічно запускалось близько 120 супутників, більшість з яких мали військове призначення. Після падіння «залізної завіси» у 1989 р. кількість супутників військового призначення стала скорочуватися. Натомість стала значно збільшуватися кількість супутників, що запускалися для потреб зв’язку та складання карт корисних копалин.

    Вперше для передачі телевізійного зображення супутник було використано під час Олімпійських ігор в Токіо у 1964 р. Це був американський супутник Syncom 3. Перший супутник, що використовувався виключно для зв’язку, було запущено в 1965 р., і він отримав назву Early Bird ("Рання пташка"). Спершу супутники використовувалися для передачі телевізійного зображення та телефонії між материками. На сьогоднішній день супутники передають сигнал безпосередньо в наш дім через операторів кабельних мереж або наземні станції для подальшого поширення. Сьогодні, через 40 років після запуску Супутника 1, супутниковий зв’язок перетворилась у добре розвинений, ефективний та надійний вид зв’язку.

    Супутник зв’язку Sirius 4, встановлений у носовий конус ракети-носія «Протон» компанії ILS.

    История спутников (RU)

    Спутником называется естественное или искусственное космическое тело, обращающееся вокруг планеты по определенной орбите. Примером естественного спутника является Луна. Первый искусственный спутник Земли – Спутник 1, запущенный в Советском Союзе в 1957 году. За последующие 30 лет до 1988 г. ежегодно запускалось около 120 спутников, большинство из которых имело военное назначение. После падения "железного занавеса" в 1989 г. количество спутников военного назначения стало сокращаться. Вместо этого стало значительно возрастать количество спутников, запускаемых для нужд связи и составления карт полезных ископаемых.

    Впервые для передачи телевизионного изображения спутник был использован на Олимпийских играх в Токио в 1964 г. Это был американский спутник Syncom 3. Первый спутник, который использовался исключительно для связи, был запущен в 1965 г. и получил название Early Bird ("Ранняя Птица"). Поначалу спутники связи использовались для передачи телевизионного изображения и телефонии между материками. Сегодня спутники передают телевизионный сигнал прямо в наши дома через операторов кабельных сетей или наземные станции для дальнейшего распределения. Сегодня, спустя 40 лет после запуска Спутника 1, спутниковая связь превратилась в хорошо развитый, эффективный и надежный вид связи.

    Спутник связи Sirius 4, установленный в носовой конус ракетоносителя "Протон" компании ILS.



    Добавлено спустя 6 минут 16 секунд:

    Галузі застосування супутників (UA)
    Існують різні види супутників, що мають різні галузі застосування:

    Супутники зв’язку: телебачення, радіо, телефонія, широкосмуговий зв’язок, мобільний зв’язок;
    Навігаційні супутники: глобальна система позиціонування GPS;
    Метеорологічні супутники: прогноз погоди;
    Геологорозвідувальні супутники: картографування, прогноз урожайності, моніторинг розливів нафти;
    Науково-дослідницькі супутники: дослідження стану озонового шару, атмосфери та ін.

    Супутник зв’язку SIRIUS 4





    Деякі приклади застосування різних супутників наводяться нижче. Серед них найпоширенішими є супутники зв’язку.
    Супутники зв’язку

    Значна частина потужностей супутників, що їх використовують з метою зв’язку, відводиться під трансляцію телевізійних каналів. У 2003 р. найбільші американські провайдери – DirecTV та Echostar – спільно обслуговували понад 18 млн. будинків, а у Великобританії користувачами мережі BSkyB було майже 7 млн. домогосподарств. Відтоді, як супутникові системи набули високої пропускної спроможності, стало можливим упроваджувати нові телевізійні послуги, наприклад, HDTV (телебачення високої чіткості).
    Супутникова телефонія стала незамінною у місцях, де бракує інших видів покриття, наприклад, при веденні репортажів із районів військових дій.
    Телевізійні канали і компанії, які ведуть репортажі з районів військових дій і стихійних лих, використовують супутниковий зв’язок як єдино можливе рішення для місцевостей, де інфраструктура зв’язку відсутня або була знищена.
    При прем’єрному показі фільмів зазвичай наявна невелика кількість копій. Це спричиняється значними витратами на доставку копій у різні регіони країни, а також в деяких місцях доводиться досить довго очікувати на показ нового фільму. Супутниковий зв’язок можна використовувати для швидкої і простої доставки нових фільмів у кінотеатри по всій країні при значному зниженні вартості такої розсилки. Це стане можливим, якщо кінотеатри перейдуть на використання цифрових проекторів (деякі кінотеатри уже мають таке обладнання).
    Значні події, що передаються в прямому ефірі для мільйонів телеглядачів, звичайно транслюються через супутники по всьому світу. Прикладами цього стали конкурс Євробачення і багато спортивних подій, як-от: світові першості та Олімпійські ігри.
    Компанії та індивідуальні користувачі, які перебувають в районах, що не мають наземної інфраструктури широкосмугового зв’язку, використовують супутники для з’єднання з Інетернет. Широкосмугові супутникові мережі дають доступ до одно- або двостороннього зв’язку.
    Компанії, які потребують доступу до високошвидкісного Інтернету в певних місцях упродовж обмеженого часу, можуть використовувати мобільний супутниковий Інтернет. Це може бути корисним для забезпечення Інтернет-доступу для обмежених у часі подій, наприклад, під час торгів, оскільки це уможливлює для компанії встановлення легкого і швидкого зв’язку через широкосмуговий доступ за прийнятну ціну.
    Міжнародні компанії з представництвами у країнах, що розвиваються, які не мають достатньої інфраструктури, також використовують супутниковий зв’язок для внутрішнього обміну інформацією.
    Завдяки супутниковому зв’язку тепер стає можливим отримувати Інтернет-доступ у поїздах, літаках і на кораблях. Для людей, які багато подорожують і працюють у дорозі – це дуже цінна можливість.

    Навігаційні супутники

    GPS (глобальна система позиціонування) – американська система військового призначення, відкрита для користування приватними особами. Європейський аналог - система Galileo, розроблена ESA (Європейським космічним агентством), планується для виведення на повну потужність (30 супутників і пов’язаних з ними наземних станцій) до 2013 року. За допомогою Galileo стане можливим визначати місцезнаходження об’єктів з точністю до 1 метра.
    GPS використовується для морської навігації і визначення місцеположення об’єктів, наприклад, транспортних засобів. Таксомоторі компанії використовують GPS для керування рухом парку своїх машин. На сьогодні багато таксомоторних компаній використовують послугу GPS, яка дає змогу таксистам завантажувати карту місцевості безпосередньо в бортовий комп’ютер при введенні адреси місця призначення.
    На деяких автобусних маршрутах надається цифрова інформація у вигляді сигналу про кількість хвилин до прибуття автобуса на певну зупинку. Ця система також використовує GPS.

    Метеорологічні супутники

    Зображення, що їх одержують з метеорологічних супутників, є важливим джерелом інформації для метеорологів при складанні прогнозів погоди.
    Метеорологічні супутники вимірюють рівень земної радіації і радіації, що випромінюється атмосферою між Землею і супутником. Вимірювання проводяться в спектральних "вікнах" або "каналах". Потім ці дані обробляють і одержують інформацію про тип і висоту хмарності, вологості, температуру морів і стану земної поверхні.
    Геологорозвідувальні супутники

    З початку 70-х років геологорозвідувальні організації ведуть зняття усієї земної поверхні у високому розділенні і зберігають цю інформацію. На цей час в архівах наявні уже декілька мільйонів сторінок. Це дає унікальну можливість для виявлення змін на поверхні материків. Уже багато років дослідницькі та інші організації використовують супутники для одержання вірогідних карт місцевості, інформації для прогнозу врожайності, змін, що відбуваються в джунглях Південної Америки і багатьох інших даних. Таку інформацію було б практично неможливо одержати без супутників.

    Науково-дослідницькі супутники Науково-дослідницькі супутники використовуються для різних цілей, наприклад, для дослідження стану озонового шару і атмосфери. Приклад таких супутників – супутник Odin, запущений у лютому 2001 р. для дослідження стану озонового шару, який надав дослідникам багато цінної інформації. У вересні 2003 р. з Французької Гайани було запущено перший європейський місячний зонд "SMART-1", створений Шведським Космічним агентством для ESA (Європейського космічного агентства). Шведське Космічне агентство і ESA також здійснюють співробітництво в рамках проекту кліматичних досліджень із застосуванням супутників. Перші супутники планується запустити у 2008 році.

    Місячний зонд SMART-1, створений Шведським Космічним агентством.

    Области применения спутников (RU)
    Существуют разные виды спутников, имеющие разные области применения:

    Спутники связи: телевидение, радио, телефония, широкополосная связь, мобильная связь;
    Навигационные спутники: глобальная система позиционирования GPS;
    Метеорологические спутники: прогноз погоды;
    Геологоразведочные спутники: картографирование, прогноз урожайности, мониторинг разливов нефти;
    Научно-исследовательские спутники: исследование состояния озонового слоя, атмосферы и т.д.

    Спутник связи SIRIUS 4





    Некоторые примеры применения различных спутников приводятся ниже. Среди них наиболее распространенными являются спутники связи.
    Спутники связи

    Значительная часть мощностей спутников, используемых для целей связи, отводится под трансляцию телевизионных каналов. В 2003 г. крупнейшие американские провайдеры – DirecTV и Echostar – совместно обслуживали более 18 млн. домов, а в Великобритании пользователями сети BSkyB было почти 7 млн. домохозяйств. С тех пор, как спутниковые системы стали обладать высокой пропускной способностью, стало возможным внедрять новые телевизионные услуги, например, HDTV (телевидение высокой четкости).
    Спутниковая телефония стала незаменимой в местах, где нет других видов покрытия, например, при ведении репортажей из районов военных действий.
    Телевизионные каналы и компании, ведущие репортажи из районов военных действий и стихийных бедствий, используют спутниковую связь как единственно возможное решение для местностей, где инфраструктура связи отсутствует или была уничтожена.
    При премьерном показе фильмов обычно в наличии имеется небольшое количество копий. Это приводит к большим расходам на доставку копий в разные регионы страны, а также к тому, что в некоторых местах приходится довольно долго ожидать показа нового фильма. Спутниковую связь можно использовать для быстрой и простой доставки новых фильмов в кинотеатры по всей стране при значительном снижении стоимости такой рассылки. Это станет возможным, когда кинотеатры перейдут на использование цифровых проекторов (некоторые кинотеатры уже имеют такое оборудование).
    Крупные события, передаваемые в прямом эфире для миллионов телезрителей, обычно транслируются через спутники по всему миру. Примерами этого стали конкурс Евровидение и многие спортивные события, такие как мировые первенства и Олимпийские игры.
    Компании и индивидуальные пользователи, находящиеся в районах, не имеющей наземной инфраструктуры широкополосной связи, используют спутники для соединения с Интернет. Широкополосные спутниковые сети дают доступ к одно- или двусторонней связи.
    Компании, которым необходим доступ к высокоскоростному Интернету в определенных местах в течение ограниченного времени, могут использовать мобильный спутниковый Интернет. Это может быть полезным для обеспечения Интернет доступа для ограниченных по времени событий, например, во время торгов, поскольку это дает компаниям возможность установления легкой и быстрой связи посредством широкополосного доступа за приемлемую цену.
    Международные компании с представительствами в развивающихся странах, не имеющей достаточной инфраструктуры, также используют спутниковую связь для внутреннего обмена информацией.
    Благодаря спутниковой связи в настоящее время становится возможным получать Интернет-доступ в поездах, кораблях и самолетах. Для людей, которые много путешествуют и работают в пути – это очень ценная возможность.

    Навигационные спутники

    GPS (глобальная система позиционирования) – американская система военного назначения, открытая для пользования частными лицами. Европейский аналог - система Galileo, разработанная ESA (Европейским космическим агентством), планируется для вывода на полную мощность (30 спутников и связанных с ними наземных станций) к 2013 году. С помощью Galileo станет возможным определять местоположение объектов с точностью до 1 метра.
    GPS используется для морской навигации и определения местоположения объектов, например, транспортных средств. Таксомоторные компании используют GPS для управления движением парком своих машин. В настоящее время многие таксомоторные компании используют услугу GPS, которая позволяет таксистам загружать карту местности непосредственно в бортовой компьютер при вводе адреса места назначения.
    На некоторых автобусных маршрутах предоставляется цифровая информация в виде сигнала о количестве минут до прибытия автобуса на определенную остановку. Данная система также использует GPS.

    Метеорологические спутники

    Изображения, получаемые с метеорологических спутников, являются важным источником информации для метеорологов при составлении ими прогнозов погоды.
    Метеорологические спутники измеряют уровень земной радиации и радиации, излучаемой атмосферой между Землей и спутником. Измерения проводятся в спектральных "окнах" или "каналах". Затем эти данные обрабатывают и получают информацию о типе и высоте облачности, влажности, температуре морей и состоянии земной поверхности.
    Геологоразведочные спутники

    С начала 70-х годов геологоразведочные организации ведут съемку всей земной поверхности в высоком разрешении и сохраняют данную информацию. В настоящее время в архивах содержится уже несколько миллионов страниц. Это дает уникальную возможность для обнаружения и исследования изменений в поверхности материков. Уже много лет исследовательские и другие организации используют спутники для получения достоверных карт местности, информации для прогноза урожайности, изменений, происходящих в джунглях Южной Америки и многих других данных. Без спутников такую информацию было бы получить практически невозможно.

    Научно-исследовательские спутники Научно-исследовательские спутники используются для различных целей, например, для исследования состояния озонового слоя и атмосферы. Пример таких спутников – спутник Odin, запущенный в феврале 2001 г. для исследования состояния озонового слоя, который дал исследователям много ценной информации. В сентябре 2003 г. с Французской Гайаны был запущен первый европейский лунный зонд "SMART-1", созданный Шведским Космическим агентством для ESA (Европейского космического агентства). Шведское Космическое агентство и ESA также ведут сотрудничество в рамках проекта климатических исследований с применением спутников. Первые спутники планируется запустить в 2008 году.

    Лунный зонд SMART-1, созданный Шведским Космическим агентством.



    Добавлено спустя 2 минуты 40 секунд:

    Супутники зв’язку (UA)


    На цей час ми спостерігаємо процес фундаментальних перетворень, під час якого наші засоби зв’язку стають цифровими, і в цьому переході велику роль відіграє супутниковий зв’язок. Супутникове телебачення є альтернативою іншим способам доставки сигналу, яка має значно більшу пропускну спроможність, скажімо, у порівнянні з наземними телевізійними системами. Що ж до широкосмугового зв’язку, то супутники є доповненням до інших способів доставки сигналу, легко і швидко надаючи доступ до послуг у районах, де кабельні чи оптоволоконні рішення були б неекономічними або непрактичними. Нижче подається детальніший опис потенціалу і напрямків розвитку супутників зв’язку в різних галузях застосування.

    Які переваги супутникового зв’язку?

    Однією з переваг супутникового способу доставки сигналу є можливість одночасної доставки сигналу великій кількості споживачів, розташованих на значній площі. Друга перевага – незалежність супутників від наземної інфраструктури. У районах, де наземні мережі відсутні або недостатньо розвинені, супутник – єдиний спосіб здійснення різних видів зв’язку. Супутниковий зв’язок дає змогу одержувати увесь спектр послуг у будь-який час з моменту встановлення супутника в потрібній орбітальній позиції. Відразу ж після початку трансляції сигнал доставляється на всю територію зони покриття. Інші способи доставки сигналу, наприклад, наземні мережі, потребують значно більшого часу встановлення зв’язку. Клієнти можуть заощаджувати свої гроші за рахунок більш раннього впровадження послуг і досягнення ширшої цільової аудиторії від самого початку.

    Супутникова доставка сигналу дає змогу надсилати сигнал користувачам, що мешкають у найвіддаленіших районах, без потреби додаткових витрат. Розширення наземних мереж у малонаселених територіях неекономічне, якщо кількість потенційних користувачів незначна. Тому кабельні телевізійні компанії, мобільні оператори і провайдери широкосмугового зв’язку на цей час не розширюються на райони малої щільності населення, і навряд чи стануть це робити в доступному для огляду майбутньому. Іншим позитивним аспектом супутників зв’язку є їх екологічність. Усі передавачі, приймачі та інше електронне устаткування супутника працює на сонячній енергії. Саме для цього супутники оснащені сонячними батареями. Певна кількість палива, що наявна на борту супутника, використовується винятково для підтримання його орбітального положення.

    Спутники связи (RU)


    В настоящее время мы наблюдаем процесс фундаментальных преобразований, в ходе которого наши средства связи становятся цифровыми, и в этом переходе большую роль играет спутниковая связь. Спутниковое телевидение является альтернативой другим способам доставки сигнала, которая обладает гораздо большей пропускной способностью, например, по сравнению с наземными телевизионными системами. Что касается широкополосной связи, спутники являются дополнением к другим способам доставки сигнала, легко и быстро предоставляя доступ к услугам в районах, где кабельные или оптоволоконные решения были бы неэкономичными или непрактичными. Ниже будет представлено более подробное описание потенциала и направлений развития спутников связи в разных областях применения.

    Каковы преимущества спутниковой связи?

    Одним из преимуществ спутникового способа доставки сигнала является возможность одновременной доставки сигнала большому количеству получателей, расположенных на значительной площади. Другое преимущество – независимость спутников от наземной инфраструктуры. В районах, где наземные сети отсутствуют или недостаточного развиты, спутник – единственный способ осуществления разных видов связи. Спутниковая связь позволяет получать весь спектр услуг в любое время с момента установления спутника в нужной орбитальной позиции. Сразу же после начала трансляции сигнал доставляется на всю территорию зоны покрытия. Другие способы доставки сигнала, например, наземные сети, требуют значительно большего времени для установки связи. Клиенты могут экономить свои деньги за счет более раннего внедрения услуг и достижения более широкой целевой аудитории с самого начала.

    Спутниковая доставка сигнала позволяет посылать сигнал пользователям, живущим в самых удаленных районах, без необходимости дополнительных затрат. Расширение наземных сетей в малонаселенных территориях неэкономично, если количество потенциальных пользователей незначительно. Поэтому кабельные телевизионные компании, мобильные операторы и провайдеры широкополосной связи в настоящее время не расширяются на районы малой плотности населения, и едва ли станут это делать в обозримом будущем. Другим положительным аспектом спутников связи является их экологичность. Все передатчики, приемники и прочее электронное оборудование спутника работает на солнечной энергии. Именно для этого спутники оснащены солнечными батареями. Определенное количество топлива, которое имеется на борту спутника, используется исключительно для поддержания его орбитального положения.


    Добавлено спустя 4 минуты 40 секунд:

    Чи надійні супутники зв’язку? (UA)

    Супутник – це добре розвинений спосіб доставки сигналу, що використовується вже багато років. Ця технологія пройшла випробування часом. Після того, як супутник запущено, його надійність залишається незмінно високою. При несправностях встановленого на супутнику передавача з наземної станції можна активувати один зі встановлених на борту резервних передавачів. При несправності наземної станції керування можна використати інші станції, що знаходяться в різних місцях.

    Антени супутникового керування на наземній станції керування супутника «СІРІУС» в місцевості Есрандж, за межами м. Кіруна, північ Швеції.




    Наземні передавальної станції, що використовуються для передачі телевізійного сигналу, радіо та трафіку даних на супутник,мають власні системи резервування. При несправності наземної передавальної станції, замість неї можна використати інщі станції, що знаходяться в різних місцях. Теракт на передавальній станції або станції керування не здатен вивести з ладу супутникову систему.

    При спробі навмисного створення перешкод або при невірному налаштуванні передавача, існує два методи розв’язання проблеми. Наземна станція, що забезпечує 18-МГц смугу пропускання коштує майже 1,1 млн. євро і потребує наявності передавальної тарілки з діаметром біля 5 м. Прилади, що створюють перешкоди, відстежити доволі просто, після чого оператор супутникового зв’язку може звернутися до державної влади, на території держави якої остання функціонує, і перекрити сигнал. Взаємні перешкоди супутникових систем ефективно регулюються міжнародними угодами, у відповідності з якими сторони зобов’язуються не перевищувати допустимих рівнів потужності передавачів, а також не переступати меж відведених зон покриття та смуг пропускання.

    Супутник підтримується на стаціонарній орбіті завдяки станції стеження, що забезпечує його коректне позиціонування. Якщо – хоча це й малоймовірно – супутник відхилився від заданого положення, то резервні системи скорегують його орбіту.

    Ракети, що застосовуються для запуску супутників, вдосконалювалися упродовж багатьох років і тепер мають високу надійність, тому імовірність неполадок під час запуску є дуже малою. Проте спостерігалися певні проблеми і з нещодавно розробленими ракетами («АРІАН 5»). Кожен оператор супутникових систем повинен враховувати таку імовірність і мати плани дій під час аварійних ситуацій з метою безперервного надання послуг.

    Супутник має певний термін служби, обмежений запасом палива для корегування положення на орбіті. Це дає можливість запланувати запуск нових супутників та переміщати старі супутники на інші орбіти в міру вичерпання їх ресурсу. Правила та рекомендації щодо роботи зі старими супутниками докладно прописано в міжнародних угодах.

    Також міжнародними угодами суворо регулюється положення супутників в орбітальному просторі, діапазон передавальних частот, що ними використовуються, та географічні зони покриття. Координаційним органом є Міжнародний Союз з телекомунікацій (ITU), що є членом системи організацій ООН. Передавачі та інше встановлене на телевізійному супутнику обладнання зв’язку отримують живлення переважно від сонячних батарей супутника. Коли супутник перебуває в тіні Землі, що відбувається упродовж приблизно однієї години опівночі щовесни та щоосені, зв’язок підтримують бортові акумулятори. Це дає можливість уникнути призупинень надання послуг.
    Приймальне обладнання
    Параболічна антена («тарілка») має такий само термін служби, як і стандартна телевізійна приймальна антена. Надійність супутникового прийому сигналу дуже висока і складає 99,95% на рік. Це означає, що проблеми з прийомом можуть тривати загалом не більше 4 годин на рік при використанні саме такої тарілки, яку рекомендує оператор супутникового зв’язку для конкретної географічної області. Причина полягає в тому, що сильний дощ (зазвичай із грозою) послаблює сигнал, роблячи його недостатньо сильним для задовільного прийому. Надійність прийому зростає при збільшенні діаметру тарілки. У випадку супутникового зв’язку зміни діапазону частот або потужності передавача не відбудеться, а отже глядачі можуть користуватися своїми тарілками та LNB-блоками упродовж тривалого часу, доки не вирішать змінити тарілку з якихось інших міркувань.

    Радіація

    Тарілки, що використовуються лише для прийому, радіації не випромінюють, так само, як і звичайні телевізійні антени. Потужність випромінювання супутників складає 60-70 Вт на один транспондер (один транспондер несе 6-8 телевізійних каналів), при цьому супутники знаходяться на висоті 36 000 км над поверхнею Землі. Порівняйте цю цифру з потужністю наземного телевізійного передавача аналогових телевізійних каналів – приблизно 60 кВт. Радіохвилі від наземного передавача є набагато сильнішими за ті, що випромінює супутник.

    Надежны ли спутники связи? (RU)

    Спутник – хорошо развитый способ доставки сигнала, используемый уже много лет. Данная технология прошла испытание временем. После того, как спутник запущен, его надежность остается неизменно высокой. При поломке установленного на спутнике передатчика командой с наземной станции можно активировать один из установленных на борту резервных передатчиков. При неисправности наземной станции управления можно использовать другие станции, находящиеся в различных местах.

    Антенны спутникового управления на наземной станции управления спутника "СИРИУС" в местности Эсрандж, за пределами г. Кируна на крайнем севере Швеции.




    Наземные передающие станции, используемые для передачи телевизионного сигнала, радио и трафика данных на спутник, имеют собственные системы резервирования. При неисправности наземной передающей станции, вместо нее можно использовать другие станции, находящиеся в различных местах. Теракт на передающей станции или станции управления не в состоянии вывести из строя спутниковую систему.

    При попытке создания преднамеренных помех или при неправильной настройке передатчика, существует два способа решения проблемы. Наземная станция, обеспечивающая 18-МГц полосу пропускания стоит около 1,1 млн. евро и требует наличия передающей тарелки диаметром около 5 м. Устройства, создающие помехи, отследить достаточно легко, после чего оператор спутниковой связи может обратиться к властям государства, на территории которого она функционирует, и перекрыть сигнал. Взаимные помехи спутниковых систем эффективно регулируются международными соглашениями, в соответствии с которыми стороны соглашения обязуются не превышать допустимые уровни мощности передатчиков, а также не выходить за пределы отведенных зон покрытия и полос пропускания.

    Спутник поддерживается на стационарной орбите благодаря станции слежения, обеспечивающей его корректное позиционирование. Если – что маловероятно – спутник отклонится от заданного положения, то резервные системы скорректируют его орбиту.

    Ракеты, используемые для запуска спутников, совершенствовались в течение многих лет и теперь обладают высокой надежностью, поэтому вероятность неполадок во время запуска очень мала. Однако, наблюдались определенные проблемы с недавно разработанными ракетами ("АРИАН 5"). Каждый оператор спутниковых систем должен учитывать такую вероятность и иметь планы действий в аварийных ситуациях с целью бесперебойного предоставления услуг.

    Спутник имеет определенный срок службы, ограниченный запасом топлива для корректировки положения на орбите. Это позволяет заранее планировать запуск новых спутников и перемещать старые спутники на другие орбиты по мере исчерпания их ресурса. Подробные правила и рекомендации по работе со старыми спутниками содержатся в международных соглашениях.

    Международными соглашениями также строго регулируются положение спутников в орбитальном пространстве, диапазон используемых ими передающих частот и географические зоны покрытия. Координационным органом является Международный Союз по телекоммуникациям (ITU), являющийся членом системы организаций ООН. Передатчики и прочее установленное на телевизионном спутнике оборудование связи получают питание, главным образом, от солнечных батарей спутника. Когда спутник находится в тени Земли, что происходит на срок примерно один час в полночь каждой весной и осенью, связь поддерживают бортовые аккумуляторы. Это позволяет избежать перерывов в предоставлении услуг в такие "периоды затмения".
    Принимающее оборудование
    Параболическая антенна ("тарелка") имеет такой же срок службы, что и стандартная телевизионная принимающая антенна. Надежность спутникового приема сигнала очень высока и составляет 99,95% в год. Это означает, что проблемы с приемом могут длиться в общей сложности не более 4 часов в год при использовании именно такой тарелки, которая рекомендована оператором спутниковой связи для конкретной географической области. Причина заключается в том, что сильный ДОЖДЬ (обычно с грозой) ослабляет сигнал, делая его недостаточно сильным для удовлетворительного приема. Надежность приема возрастает при увеличении диаметра тарелки. В случае спутниковой связи не произойдет изменения диапазона частот или мощности передатчика, так что зрители могут пользоваться своими тарелками и LNB-блоками в течение долгого времени, если не решат заменить тарелку по иным причинам.

    Радиация

    От тарелок, используемых только для приема, радиации не исходит, точно так же как и от обычной принимающей телевизионной антенны. Мощность излучения спутников составляет 60-70 Вт на один транспондер (один транспондер несет 6-8 телевизионных каналов), при этом спутники находятся на высоте 36 000 км над поверхностью Земли. Сравните эту цифру с мощностью наземного телевизионного передатчика аналоговых телевизионных каналов – около 60 кВт. Радиоволны от наземного передатчика намного сильнее, чем от спутника.


    Добавлено спустя 3 минуты 54 секунды:

    Технічна інформація (UA)


    Телекомунікаційний супутник складається із несучої платформи та корисного навантаження. Корисне навантаження включає в себе певну кількість транспондерів (радіоприймачі та передавачі), що приймають та ретранслюють сигнал. Існує два типи супутникових платформ: із системою триосьової стабілізації та з системою стабілізації обертанням. Супутники, що використовуються для ретрансляції телевізійних та широкосмугових сигналів, перебувають на висоті 36 000 км над екватором. Для порівняння: відстань від Землі до Місяця складає 370 000 км.

    Супутник с із системою триосьової стабілізації



    На цій висоті супутник облітає Землю по орбіті за 24 години. Це означає, що відносно поверхні Землі його положення є незмінним. Тому такі супутники називають геостаціонарними. Супутники запускаються зі стартових майданчиків, що розташовані якомога ближче до екватора, що здійснюється задля використання преваг обертання Земної кулі. Це дає можливість зберегти паливо та подовжити термін служби супутника. Зазвичай цей термін складає 12-15 років і залежить в першу чергу від наявної кількості палива для корегування положення.

    Для визначення положення супутника використовується відстань від нульового (Гринвіцького) меридіана, що вимірюється в градусах. Супутники Sirius розташовані в позиції 5 градусів східної довготи. Це положення було виділене Швеції Міжнародним союзом з телекомунікацій (ITU) для використання частот телевізійних супутників безпосереднього мовлення.

    Супутник із системою стабілізації обертанням



    Інформація (наприклад, телепрограми) посилається на супутник з наземної передавальної станції. На супутнику сигнал підсилюється і передається передплатникам.

    Для прийому супутникового сигналу необхідна параболічна антена («тарілка»). Розміри тарілки залежать від потужності сигналу. Якщо сигнал потужний, достатньо й невеликої тарілки. Супутники SIRIUS мають велику потужність передавання, тому для прийому передач по всій Європі цілком достатньо невеликих тарілок. к.

    Техническая информация (RU)


    Телекоммуникационный спутник состоит из несущей платформы и полезной нагрузки. Полезная нагрузка включает в себя определенное число транспондеров (радиоприемники и передатчики), которые принимают и ретранслируют сигнал. Существует два типа спутниковых платформ: с системой трехосной стабилизации и с системой стабилизации вращением. Спутники, используемые для ретрансляции телевизионных и широкополосных сигналов, находятся на высоте 36 000 км над экватором. Для сравнения: расстояние от Земли до Луны составляет 370 000 км.

    Спутник с системой трехосной стабилизации



    На этой высоте спутник облетает Землю по орбите за 24 часа. Это означает, что по отношению к поверхности Земли его положение стационарно. Поэтому такие спутники называют геостационарными. Спутники запускают со стартовых площадок, расположенных по возможности ближе к экватору, чтобы использовать преимущество вращения Земли. Это позволяет экономить топливо и продлевает срок службы спутника. Обычно этот срок составляет 12-15 лет и зависит, в первую очередь, от имеющегося количества топлива для корректировки положения.

    Для определения положения спутника используется расстояние от нулевого (Гринвичского) меридиана, измеряемое в градусах. Спутники Sirius расположены в позиции 5 градусов восточной долготы. Это положение было выделено Швеции Международным союзом по телекоммуникациям (ITU) для использования частот телевизионных спутников непосредственного вещания.

    Спутник с системой стабилизации вращением



    Информация (например, телепрограммы) посылается на спутник с наземной передающей станции. На спутнике сигнал усиливается и доставляется подписчикам.

    Для приема спутникового сигнала необходима параболическая антенна ("тарелка"). Размер тарелки зависит от мощности сигнала. Если сигнал сильный, достаточно и небольшой тарелки. Спутники SIRIUS имеют большую передающую мощность, поэтому для приема передач по всей Европе достаточно небольших тарелок.


    Добавлено спустя 6 минут 46 секунд:

    Ілюстрації (UA)
    Орбіти геостаціонарних супутників зв’язку перебувають на висоті 36 000 км від поверхні землі. На цій висоті супутник облітає Землю по орбіті за 24 години. Це означає, що відносно поверхні Землі його положення є незмінним. Геостаціонарний науково-дослідний супутник можна налаштувати, наприклад, на політ навколо Марса та назад на Землю.


    Орбіта геостаціонарних супутників зв’язку перебуває на висоті 36 000 км, у той час як деякі супутники, що використовуються для мобільної телефонії та глобального позиціонування (GPS) знаходяться на висоті 1200 км. Міжнародна космічна станція (МКС) перебуває на висоті 460 км. Космічні шаттли можуть працювати на висоті від 300 до 600 км.


    Зони покриття широкосмугового зв’язку різноманітні за типом та розміром. Деякі невеликі бездротові мережі покривають зони з радіусом близько 50 м, зона охоплення широкосмугового мовлення складає 3 км, у той час як зона покриття супутника залежить лише від його зони охоплення. Європейський промінь супутника SIRIUS 4 покриває площу з радіусом близько 2000 км. Для порівняння: звичайні радіо- та телевізійні башти мають зону покриття близько 60 км. До того ж зона покриття наземного широкосмугового мовлення обмежена місцевістю, в якій прокладено кабелі та оптоволоконні мережі.


    Більша частина пального, що наявна на борту, використовується для підтримання його в заданому положенні. Це необхідно для того, аби сигнал можливо було приймати на тарілки. Також це дає можливість уникнути зіткнення з іншими супутниками. Ситуація є схожою на акваріум: стінки акваріума – це межі припустимого положення супутника, а сам супутник – рибка, що може плавати лише в акваріумі.


    Над та під землею застосовуються різні способи доставки сигналу. Електрозв’язок, телефонні лінії (ADSL), кабельне телебачення та оптоволоконні системи прокладаються під землею. Радіощогли, телевежі та супутники – над землею.


    Супутники використовуються для здійснення різноманітних способів доставки сигналу, хоча користувачі іноді про це навіть не здогадуються. Наприклад, мережі кабельного телебачення часто приймають сигнал від супутника, і вже після цього передають його своїм глядачам через мережу. Для передачі в прямому ефірі спортивних заходів, новин та ін.. зображення передається через супутник до телестудії, після чого програма передається через наземні мережі, або знову ж таки через супутник. Як наслідок, глядач приймає сигнал на стандартну антену (у випадку наземної мережі), на тарілку (у випадку супутника) або через кабель (тут сигнал може бути як супутниковим, так і наземним).


    Супутник має велику кількість транспондерів (передавачів). Транспондер – це ніби тунель для передачі інформації. Канал аналогового телебачення використовує всю пропускну здатність транспондера, у той час як в тій само смузі пропускання вміщаються 6-8 каналів цифрового телебачення. Пакети даних, наприклад, велику кількість даних, також можна передавати з різною швидкістю.


    Иллюстрации (RU)
    Орбиты геостационарных спутников связи на высоте 36 000 км от поверхности Земли. На этой высоте спутник облетает Землю по орбите за 24 часа. Это означает, что по отношению к поверхности Земли его положение стационарно. Геостационарный научно-исследовательский спутник можно настроить, например, на полет вокруг Марса и обратно на Землю.


    Орбита геостационарных спутников связи находится на высоте 36 000 км, в то время как некоторые спутники, используемые для мобильной телефонии и глобального позиционирования (GPS) находятся на высоте 1200 км. Международная космическая станция (МКС) находится на высоте 460 км. Космические шаттлы могут работать на высотах от 300 до 600 км.


    Различные по типу и размеру зоны покрытия широкополосной связи. Некоторые небольшие беспроводные сети покрывают зоны радиусом около 50 м, зона охвата широкополосного радиовещания составляет 3 км, в то время как зона покрытия спутника зависит только от его зоны охвата. Европейский луч спутника SIRIUS 4 покрывает площадь радиусом около 2000 км. Для сравнения: обычные радио- и телевизионные башни имеют зону покрытия около 60 км. Зона покрытия наземного широкополосного вещания ограничена местностью, в которой проложены кабели и оптоволоконные сети.


    Большая часть топлива, имеющегося на борту спутника, используется для поддержания его в заданном положении. Это необходимо для того, чтобы сигнал можно было принимать на тарелки. Также это позволяет избежать столкновения с другими спутниками. Ситуация похожа на аквариум: стенки аквариума – это границы допустимого положения спутника, а сам спутник – рыбка, которая может плавать только в аквариуме.


    Над и под землей применяются разные способы доставки сигнала. Электросвязь, телефонные линии (ADSL), кабельное телевидение и оптоволоконные системы прокладываются под землей. Радиомачты, телебашни и спутники – над землей.


    Спутники используются для осуществления различных способов доставки сигнала, хотя пользователи могут об этом даже не знать. Например, сети кабельного телевидения часто принимают сигнал со спутника и уже затем передают его своим зрителям через сеть. Для передачи в прямом эфире спортивных мероприятий, новостей и т.д. изображение передается через спутник в телестудию, после чего программа передается через наземные сети или опять же через спутник. В результате телезритель принимает сигнал на стандартную антенну (в случае наземной сети), на тарелку (в случае спутника) или через кабель (здесь сигнал может быть изначально и спутниковым, и наземным).


    Спутник имеет большое количество транспондеров (передатчиков). Транспондер – как туннель для передачи информации. Канал аналогового телевидения использует всю пропускную способность транспондера, в то время как в той же полосе пропускания умещаются 6-8 каналов цифрового телевидения. Пакеты данных, например, большое количество данных, также можно передавать с различно скоростью.


    Добавлено спустя 4 минуты 56 секунд:

    Супутникове телебачення (UA)
    Як це починалося в Європі

    У 1982 році англієць Брайан Хейнс (Brian Haynes) заснував першу супутникову телевізійну компанію. Через декілька років компанію придбав медіа-магнат Руперт Мердок (Rupert Murdoch). Він змінив її назву на Sky Channel, а згодом на BSkyB. Успіх Мердока дав поштовх до нових інвестицій в супутникове телебачення. Серед перших прикладів – Screensport (Великобританія) та FilmNet (Швеція). На сьогодні існують сотні інших каналів.

    На міжнародному ринку послуг супутникового телебачення продовжує лідирувати Руперт Мердок. Його імперія «News Corporation» контролює значну частину міжнародного ринку мовлення.


    Зона покриття

    Супутникове телебачення здатне донести сигнал до всіх, хто знаходиться в зоні покриття супутника. Супутниковий сигнал можна використовувати як для безпосереднього прийому на індивідуальну параболічну антену-«тарілку», так і для подальшої трансляції через наземні ефірні та кабельні мережі. Оскільки на супутнику знаходиться велика кількість каналів, а також більшість основних ефірних каналів, прийом на індивідуальні «тарілки» зараз є реальною альтернативою ефірному телебаченню. Деякі домогосподарства, ймовірно, ніколи не зможуть отримувати цифровий сигналу через наземні мережі, і для них супутникове телебачення залишиться єдиним можливим способом отримання телевізійного сигналу у випадку несправностей аналогової наземної мережі.

    Зона покриття супутника SIRIUS 4 (BSS європейський промінь)
    Скільки телевізійних каналів?

    При наявному на сьогоднішній день розподіленні частот кількість каналів, що може транслювати наземна цифрова мережа, обмежена. Для супутників, в принципі, не існує обмеження кількості каналів, що приймаються чи передаються. Наприклад, супутникова система SIRIUS при повному завантаженні здатна передавати майже 400 каналів. При необхідності кількість супутників можна збільшити.
    Домашні кінотеатри, великі екрани та телебачення високої чіткості

    HDTV (телебачення високої чіткості) – європейський телевізійний стандарт нового покоління. HDTV створює абсолютно нові враження при перегляді:
    Чудове зображення (у 4-5 разів чіткіше за звичайне цифрове телебачення),
    Широкий екран формату 16:9,
    Багатоканальний звук 5.1.


    Ціни на пласкі панелі та відеопроектори на сьогоднішній день досягли прийнятного рівня, що призвело до різкого збільшення попиту на таку продукцію в Європі. Більшість панелей розраховано на прийом HDTV сигналу, тобто відповідають мінімальним вимогам «HD Ready» у відповідності зі стандартом EICTA (див. www.eicta.org).

    Сигнал HDTV вже використовується для здійснення регулярних трансляцій в таких країнах, як США і Японія, а також в Австраліі та деяких країнах Азії. Такі трансляції в Європі розпочалися у 2003 році. Перший HDTV канал «HD-1» розпочав мовлення з січня 2004 року через супутник ASTRA. У жовтні 2004 року канал почав ретранслюватися через супутник Sirius на країни Скандинавії та Балтії. До початку 2008 року кількість HDTV каналів, що передаються через супутник Astra, зросла до 29. У той же час компанія Viasat розпочала трансляцію HDTV каналів на країни Північної Європи через супутник SIRIUS. Для прийому каналів високої чіткості необхідно мати спеціальну HDTV приставку, котра також придатна для прийому і звичайного цифрового телебачення. Цифрове телебачення упродовж майже 10 років використовувало стандарт MPEG 2, але тепер розроблено наступний, більш ефективний стандарт MPEG 4. Саме цей стандарт використовується в усіх передачах HDTV. Одною з його переваг є ефективніше використання смуги пропускання.

    У Європі транслюється приблизно 50 каналів високої чіткості – переважно через супутники, але в деяких випадках – через кабельні та оптоволоконні мережі IPTV. Вища розподільна здатність вимагає ширшої смуги пропускання, що визначає кількість каналів, які можна розмістити у виділеній смузі. Це однаково стосується як наземних та кабельних, так і супутникових мереж, але супутники менш обмежені з точки зору простору. Стандарт DVB (цифрове телемовлення) для супутникового телебачення (DVB-S) було вдосконалено до стандарту DVB-S2, що дає змогу ще ефективніше використовувати доступні частоти. Так, супутниковий транспондер з шириною смуги пропускання 33 МГц при використанні стандарту DVB-S має пропускну здатність 38 Мбіт/сек, у той час як при використанні стандарту DVB-S2 його пропускна здатність зростає до 54 Мбіт/сек, тобто на 42%!

    На даний час для трансляції HDTV каналів з незмінно фантастичною якістю зображення необхідна швидкість передачі даних у 16 Мбіт/сек. Завдяки стандарту MPEG 4 необхідна швидкість передачі даних найближчим часом поступово скорочуватиметься. Для порівняння: стандартне цифрове телебачення почалося з необхідної швидкості передачі даних 9 Мбіт/сек, у той час, як зараз для отримання тієї само якості достатньо 3,5 Мбіт/сек.
    DVD – нове покоління

    Сучасні DVD-диски дають можливість записувати зображення та звук дуже високої якості. Їх максимальна швидкість складає 9 Мбіт/сек. Проте, стандарт DVD було введено ще в 1997 році, і тепер настав час для нового покоління – «Blu-Ray» зі ще більшими можливостями зберігання інформації. Донедавна за чільні позиції на ринку конкурували два стандарти – «Blu-Ray» та HD-DVD, і на початку 2008 року перевагу було віддано Blu-Ray. Цей стандарт дає змогу відтворювати дані зі швидкістю приблизно 38 Мбіт/сек, що означає абсолютно бездоганну якість зображення та звуку.

    Спутниковое телевидение (RU)

    Как это начиналось в Европе

    В 1982 году англичанин Брайан Хейнс (Brian Haynes) основал первую спутниковую телевизионную компанию. Через несколько лет компанию приобрел медиа-магнат Руперт Мердок (Rupert Murdoch). Он изменил ее название на Sky Channel а затем на BSkyB. Успех Мердока дал толчок новым инвестициям в спутниковое телевидение. Среди первых примеров – Screensport (Великобритания) и FilmNet (Швеция). Сегодня существуют сотни других каналов.

    На международном рынке услуг спутникового телевидения продолжает лидировать Руперт Мердок. Его империя "News Corporation" контролирует значительную часть международного рынка вещания.


    Зона покрытия

    Спутниковое телевидение способно донести сигнал до всех, кто находится в зоне покрытия спутника. Спутниковый сигнал можно использовать как для непосредственного приема на индивидуальную параболическую антенну-"тарелку", так и для дальнейшей трансляции через наземные эфирные и кабельные сети. Поскольку на спутнике находится большое количество каналов, а также большинство основных эфирных каналов, прием на индивидуальные "тарелки" сейчас является реальной альтернативой эфирному телевидению. Некоторые домохозяйства, возможно, никогда не смогут получать цифровой сигнал по наземным сетям, и для них спутниковое телевидение останется единственно возможным способом получать телевизионный сигнал в случае сбоя аналоговой наземной сети.


    Зона покрытия спутника SIRIUS 4 (BSS европейский луч)



    Сколько телевизионных каналов?

    При имеющемся на сегодняшний день распределении частот количество каналов, которые может транслировать наземная цифровая сеть, ограничено. Для спутников же, в принципе, не существует ограничения на количество передаваемых или принимаемых каналов. Например, спутниковая система SIRIUS при полной загрузке способна передавать около 400 каналов. При необходимости количество спутников можно увеличить.
    Домашние кинотеатры, большие экраны и телевидение высокой четкости

    HDTV (телевидение высокой четкости) – европейский телевизионный стандарт нового поколения. HDTV дает совершенно новые ощущения при просмотре:
    Великолепное изображение (в 4-5 раз четче обычного цифрового телевидения),
    Широкий экран формата 16:9,
    Многоканальный звук 5.1.


    Цены на плоские панели и видеопроекторы в настоящее время достигли приемлемого уровня, что привело к резкому спросу на такую продукцию в Европе. Большинство панелей рассчитаны на прием HDTV сигнала, т.е. соответствуют минимальным требованиям "HD Ready" в соответствии со стандартом EICTA (см. www.eicta.org).

    Сигнал HDTV уже используется для осуществления регулярных трансляций в таких странах, как США и Япония, а также в Австралии и некоторых странах Азии. Пробные трансляции в Европе начались в 2003 году. Первый HDTV канал "HD-1" начал вещание с января 2004 года через спутник ASTRA. В октябре 2004 года канал стал ретранслироваться через спутник Sirius на страны Скандинавии и Балтии. К началу 2008 года количество HDTV каналов, передаваемых через спутник Astra, возросло до 29. В это же время компания Viasat начала трансляцию HDTV каналов на страны Северной Европы через спутник SIRIUS. Для приема каналов высокой четкости необходимы специальные HDTV приставки, которые также пригодны и для приема сигналов обычного цифрового телевидения. Цифровое телевидение в течение около 10 лет использовало стандарт MPEG 2, но в настоящее время разработан следующий, более эффективный стандарт MPEG 4. Именно этот стандарт используется во всех передачах HDTV. Одним из его преимуществ является более эффективное использование полосы пропускания.

    В Европе транслируется около 50 каналов высокой четкости – главным образом через спутники, но в некоторых случаях - через кабельные и оптоволоконные сети IPTV. Более высокое разрешение требует более широкой полосы пропускания, что определяет количество каналов, которое можно разместить в выделенной полосе. Это в равной степени относится как к наземным и кабельным, так и к спутниковым сетям, но спутники менее ограничены с точки зрения пространства. Стандарт DVB (цифровое телевещание) для спутникового телевидения (DVB-S) был усовершенствован до стандарта DVB-S2, позволяющего еще более эффективно использовать доступные частоты. Так, спутниковый транспондер с шириной полосы пропускания 33 МГц при использовании стандарта DVB-S имеет пропускную способность 38 Мбит/сек, тогда как при использовании стандарта DVB-S2 его пропускная способность возрастает до 54 Мбит/сек, или на 42%!

    В настоящее время для трансляции HDTV каналов с необходимым фантастическим качеством изображения необходима скорость передачи данных 16 Мбит/сек. Благодаря стандарту MPEG 4 необходимая скорость передачи данных будет в ближайшие годы постепенно сокращаться. Для сравнения: стандартное цифровое телевидение началось с необходимой скорости передачи данных 9 Мбит/сек, в то время, как сейчас для получения того же качества изображения достаточно 3,5 Мбит/сек.
    DVD – новое поколение


    Современные DVD-диски позволяют записывать изображение и звук очень высокого качества. Их максимальная скорость составляет 9 Мбит/сек. Однако, стандарт DVD был введен еще в 1997 году, и теперь настало время для нового поколения – "Blu-Ray" с еще большими возможностями хранения информации. До недавнего времени за ведущие позиции на рынке конкурировали два стандарта – "Blu-Ray" и HD-DVD, и в начале 2008 года предпочтение было отдано Blu-Ray. Этот стандарт позволяет воспроизводить данные со скоростью около 38 Мбит/сек, что дает совершенно фантастическое качество изображения и звука.


    Добавлено спустя 4 минуты 33 секунды:

    Цифрове телебачення (UA)

    Цифрове телебачення не обмежене способами доставки інформації. Його можна приймати через наземні, кабельні та супутникові мережі. Незалежно від методу доставки сигналу цифрового телебачення (зображення, звуку та телетексту) необхідно мати цифрову приставку. Вибір програм, що доступні при використанні того чи іншого способу доставки сигналу, майже не відрізняється. Деякі канали можна отримувати рівноцінно через наземні, кабельні та супутникові мережі.

    Цифрова приставка легко підключається до телевізора. Дехто може встановити супутникову «тарілку» самостійно, проте більшість віддає перевагу довіритися професіоналам.


    Для нормального перегляду програм цифрового телебачення необхідно, аби способи доставки сигналу відповідали певним критеріям:
    Кабельне телебачення: супутниковий декодер підключено до відповідного кабельного розняття у квартирі чи будинку.
    Наземне телебачення: супутниковий декодер підключено до стаціонарної телевізійної антени за допомогою антенного кабелю відповідної конфігурації.
    Супутникове телебачення: супутниковий декодер через антенний кабель відповідної конфігурації підключено до перетворювача LNB, що розташований на «тарілці». Кабель, що використовується з цією метою, також можна використовувати для підключення до звичайної антени.
    IPTV : для технології IPTV існує декілька рішень, що реалізуються як через фіксовані, так і через бездротові мережі. Деякі оператори надають таку послугу, при якій користувач для перегляду програм може використовувати цифрову приставку, у той час як послуги інших операторів дають можливість дивитися цифрове телебачення в межах певних зон.
    Мобільне телебачення: приймається декількома способами. Зазвичай це здійснюється через наявні мобільні мережі (3G), а також за допомогою DVB-H (міжнародний стандарт телебачення для кишенькових приймачів), котрий на сьогоднішній день завойовує власну ринкову нішу.


    У випадку використання IPTV та мобільного телебачення існує декілька нерозв’язаних питань, що пов’язані з авторськими правами на програми, що ними передаються, оскільки технічно користувач може, наприклад, скачувати телевізійні програми через Інтернет на жорсткий диск комп’ютера або на мобільний телефон у будь-якій точці земної кулі.

    Інтерактивні послуги

    В період початкового впровадження цифрового телебачення рушійною ідеєю було дати людям можливість не лише отримувати зображення та звук вищої якості, але також і мати доступ до низки нових послуг. Вони отримали назву інтерактивних. Головним принципом таких послуг є використання пульту дистанційного керування для доступу до меню послуг через цифрову приставку. Це стає досяжним за допомогою так званого електронного розкладу програм (EPG), що є доступним через цифрову приставку. По суті, EPG - це вдосконалена послуга телетексту, де глядач може переходити від однієї програми до іншої, отримуючи про них докладну інформацію, вибираючи тематичні канали і т.д. для реалізації цієї інтерактивної функції цифрова приставка оснащена вбудованим модемом, що підключається до телефонного розняття.

    Інтерактивні послуги входили до нашого повсякденного життя дуже поступово, упродовж доволі довгого періоду часу, оскільки вони передбачають зміну нашої звичної поведінки. Дуже небагатьом буде звично виходити в Інтернет за допомогою пульту дистанційного керування або читати пошту на екрані телевізора, так само, як і замовляти товари та послуги. У Великобританії інтерактивні послуги досягли найбільшого поширення, окрім замовлення ігор, піци з доставкою та ін.. Існують різноманітні платформи операційних систем, що уможливлюють такий вид зв’язку. Як приклади таких платформ можна назвати OpenTV та Media Highway. Нині кожен супутниковий декодер здатен працювати лише на одній із таких платформ. У зв’язку з цим компанії зазнавали б завеликих збитків, якби розробляли версії власних послуг для кожної із існуючих платформ. Окрім того, не всі телеглядачі підключатимуть свої цифрові приставки до телефонного розняття. Натомість інтерактивні функції добре прижилися у мобільних телефонах, і тепер на цій основі безперервно розвиваються нові види послуг, наприклад, Blucom – послуга, що було широко впроваджено в Німеччині у 2007 році

    Багато сервісних компаній обрало інший шлях розвитку і віддають перевагу відкритому стандарту MHP (Media Home Platform). Цей стандарт з’явився доволі недавно і використовується вже в багатьох місцях. В принципі, MHP визнано більшістю компаній, але у зв’язку з високою вартістю цифрових приставок цей стандарт не став проривною технологією.

    Корисною властивістю цифрових приставок є можливість обновлення програмного забезпечення розробником або виробником самих приставок. Майже так само, як і на комп’ютер, на приставку можна скачувати та встановлювати програми з Інтернету, у світі цифрового телебачення це відбувається автоматично. Якщо розробник програмного забезпечення надає користувачам нову версію електронного розкладу програм або якщо виробник цифрової приставки додає нову функцію, то ці обновлення відбуваються одночасно у всіх користувачів цих приставок. Дана процедура називається "bootloading" (обновлення ПЗ через супутник). Мільйони цифрових приставок (супутникового телебачення) можна обновити одночасно без необхідності сповіщення глядачів та навіть відання щодо того, де вони перебувають. Все це можливо, якщо цифрову приставку встановлено в ме
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #3 Добавлено: 10 августа 2009 12:11
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 4
    Награды:
      

    Джерело інформації: www.satellite.se
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #4 Добавлено: 11 августа 2009 17:45
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 4
    Награды:
      

    Цифровое телевидение (RU)

    Цифровое телевидение не ограничено способами доставки сигнала. Его можно принимать через наземные, кабельные и спутниковые сети. Независимо от способа доставки сигнала для приема сигнала цифрового телевидения (изображения, звука и телетекста) необходима цифровая приставка. Выбор программ, доступный при использовании разных способов доставки сигнала, различается незначительно. Некоторые каналы можно принимать равноценно через наземные, кабельные и спутниковые сети.

    Цифровую приставку легко подключить к телевизору. Некоторые могут установить спутниковую "тарелку" самостоятельно, но большинство предпочитают доверять эту ответственную процедуру профессионалам.


    Для нормального просмотра программ цифрового телевидения необходимо, чтобы используемые способы доставки сигнала удовлетворяли определенным критериям:
    Кабельное телевидение: спутниковый декодер подключен к соответствующему кабельному разъему квартиры или здания.
    Наземное телевидение: спутниковый декодер подключен к стандартной телевизионной антенне через антенный кабель соответствующей конфигурации.
    Спутниковое телевидение: спутниковый декодер через антенный кабель соответствующей конфигурации подключен к преобразователю LNB, расположенному на "тарелке". Используемый для этой цели кабель также пригоден для подключения к обычной телевизионной антенне.
    IPTV: для технологии IPTV существует несколько решений, реализуемых как через фиксированные, так и беспроводные сети. Некоторые операторы предоставляют такую услугу, при которой пользователь для просмотра программ может использовать цифровую приставку, в то время как услуги других операторов позволяют смотреть беспроводное телевидение в пределах определенной зоны
    Мобильное телевидение: можно принимать несколькими способами. Обычно это происходит через существующие мобильные сети (3G), а также с помощью DVB-H (международный стандарт телевидения для карманных приемников), который в настоящее время завоевывает свою рыночную нишу.


    В случае IPTV и мобильного телевидения существует несколько неясных вопросов, связанных с авторскими правами на передаваемые программы, поскольку технически пользователь может, например, скачивать телевизионные программы через Интернет или на мобильный телефон в любой точке земного шара.

    Интерактивные услуги

    В период начального внедрения цифрового телевидения движущей идеей было дать людям возможность не только получать более качественное изображение и звук, но также иметь доступ к целому ряду новых услуг. Они получили название интерактивных. Основным принципом таких услуг является использование пульта дистанционного управления для доступа к меню услуг через цифровую приставку. Это достигается при помощи так называемого электронного расписания программ (EPG), которое становится доступным через цифровую приставку. По сути, EPG – усовершенствованная услуга телетекста, где зритель может переходить с одной программы на другую, получать о них подробную информацию, выбирать тематические каналы и т.д. Для реализации данной интерактивной функции цифровая приставка оснащена встроенным модемом, подключаемым к телефонному разъему.

    Интерактивные услуги входили в нашу жизнь постепенно, в течение достаточно долгого времени, поскольку они предполагают изменение наших привычных действий. Немногим привычно выходить в Интернет при помощи пульта дистанционного управления или читать электронную почту на экране телевизора, равно как и заказывать товары и услуги. В Великобритании интерактивные услуги достигли наибольшего распространения, помимо прочего, для заказа игр, пиццы на дом и т.д. Существуют различные платформы операционных систем, делающие такой вид связи возможным. Примерами таких платформ являются OpenTV и Media Highway. До настоящего времени каждый спутниковый декодер может работать только на одной из таких платформ. В этой связи телевизионные компании несли бы чрезмерные расходы, если бы разрабатывали версии своих услуг для каждой из существующих платформ. Кроме того, немногие телезрители станут подключать свои цифровые приставки к телефонному разъему. Вместо этого интерактивные функции хорошо прижились на мобильных телефонах, и теперь на этой основе непрерывно развиваются новые виды услуг, например, Blucom – услуга, широко внедренная в Германии в 2007 году (см. www.blucom.de)

    Многие сервисные компании выбрали другой путь и предпочитают открытый стандарт MHP (Media Home Platform). Этот стандарт появился достаточно недавно и уже используется во многих местах. В принципе, MHP признан большинством, но в связи с более высокой стоимостью цифровых приставок этот стандарт не стал прорывной технологией.

    Полезным свойством цифровых приставок является возможность обновления программного обеспечения разработчиком или изготовителем самих приставок. Почти так же, как на компьютер можно скачивать и устанавливать программы из Интернет, в мире цифрового телевидения это происходит автоматически. Если разработчик программного обеспечения предоставляет пользователям новую версию электронного расписания программ или если изготовитель цифровой приставки добавляет новую функцию, то эти обновления происходят одновременно у всех пользователей данных цифровых приставок. Эта процедура называется "bootloading" (обновление ПО через спутник). Миллионы цифровых приставок (спутникового телевидения) можно обновить одновременно без необходимости оповещать зрителей и даже знать, где они находятся. Все это возможно, если цифровая приставка установлена в пределах зоны покрытия спутника, включена и подсоединена к соответствующим образом настроенной "тарелке".
    Кодирование

    Спутниковые сигналы необходимо кодировать. В противном случае транслируемые программы можно будет смотреть и за пределами зон, на которые провайдер приобретает права на трансляцию. Другими словами, программы подпадают под закон о защите авторских прав. В случае наземных сетей необходимость кодировки сигнала отпадает, поскольку передатчики не способны передавать сигналы за пределы своих стран. Тем не менее, если речь идет о платных каналах, наземные сетевые операторы также вынуждены кодировать свои сигналы.

    Для этой цели цифровые приставки оснащены одним или несколькими разъемами для карт. Для получения доступа к определенной программе, зритель вставляет карту для просмотра (смарт-карту), выданную ему вместе с копией контракта, заключенного с поставщиком услуг. Данная карта содержит идентификационную информацию пользователя. Поставщик услуг может, например, по заказу пользователя расширить подписку, а также приостановить, возобновить или аннулировать карту в случае неуплаты заказанных программ. Пиратские карты

    Многие из современных систем подписки подвергаются "взлому", результатом чего становится большое количество нелегальных "пиратских" карт, продаваемых безответственными торговцами. Так же, как и компьютерным "хакерам", многим очень понравилось взламывать коды систем кодировки и зарабатывать деньги на продаже пиратских карт. Эта деятельность в настоящее время стала настолько распространенной, что ее масштабы можно сравнить с промышленным производством. В результате поставщики программ ежегодно несут большие убытки. Поставщики постоянно обновляют коды смарт-карт, чтобы сделать пиратские карты недействующими. Это дает незначительные результаты: новые коды очень быстро появляются в Интернете, и зрители, пользующиеся пиратскими картами, могут ввести эти коды и спокойно продолжать смотреть телепрограммы дальше.



    Происходит постоянное усовершенствование систем кодировки, взломать которые становится все сложнее и сложнее. Поставщики программ всех видов телевидения – наземного, кабельного и спутникового – не могут мириться с деятельностью пиратов. Снижение доходов от продаж приводит к образованию нисходящей цепной реакции: меньше денег идет на приобретение программ, в результате чего снижается качество программ, что, в свою очередь, приводит к уменьшению количества подписчиков и т.д. По этой причине некоторые поставщики программ переходят на более эффективные системы кодировки или заменяют существующие карты.

    Добавлено спустя 2 минуты 28 секунд:

    Широкосмуговий супутниковий зв’язок (UA)

    Широкосмугові супутникові послуги пов’язані з передачею даних – зі здійсненням Інтернет-з’єднання чи передачею цілих фільмів до кінотеатрів, котрим в іншому випадку довелося б чекати дуже довго на фільм, що користується великою популярністю.

    Головною перевагою широкосмугового супутникового зв’язку є універсальність його покриття. Таке з’єднання є доступним у будь-якій точці земної кулі. Все, що необхідно для його встановлення – це супутникові антена та модем. Інша важлива перевага – це велика пропускна здатність при передачі даних від одного вузла до декількох – групове мовлення. Це дає можливість одночасно доставляти сигнал до більшої кількості користувачів без «заторів» - те, на що не здатен Інтернет.


    Затримка при передачі даних через супутник складає приблизно 0,3 секунди. Це пов’язано з тим, що супутник перебуває на висоті 36 000 км над поверхнею землі. Ця затримка є мізерно малою в порівнянні з тією, що має місце в Інтернеті, і здатна завадити хіба що користувачам онлайн-ігор.
    Два рішення

    Усі Інтернет-з’єднання базуються на двосторонньому зв’язку між комп’ютером та серверами. Через супутник до Інтернету можна підключитися двома способами.

    Для приватних осіб існує гібридна послуга, в якій використовується як супутниковий, так і телефонний модем (фіксована телефонія – мережа загального користування або мобільна телефонія – GPRS). При користуванні даною послугою весь вхідний трафік (дані, що завантажуються) проходить через супутник, а вихідний передається через телефонний модем. На сьогоднішній день швидкість завантаження складає близько 2 Мбіт/сек, у той час як швидкість передачі даних з комп’ютера обмежена можливостями модему (33 або 20 кбіт/сек). Перевагою гібридної послуги є те, що «тарілка» є аналогічною до тих, що використовуються для супутникового телебачення. Якщо ви бажаєте дивитися телевізор і водночас підключитися до Інтернету, «тарілку» необхідно обладнати мікрохвильовим конвертером з двома виходами. Проте технічний прогрес не стоїть на місці: у 2007 році через супутник Astra стала можливою двостороння послуга для приватних осіб. Її вартість є еквівалентною до вартості схожих за якістю послуг наземних мереж. Для її реалізації використовується супутниковий модем, що здатен і отримувати, і передавати дані в Інтернет через невелику параболічну антену. Величезна перевага даного рішення – це абсолютна його незалежність від роботи інших інфраструктур, а отже і загальна доступність. Дана послуга дозволяє перебувати в мережі без необхідності телефонного з’єднання, в будь-який час і за фіксованим щомісячним тарифом.

    Широкополосная спутниковая связь (RU)

    Широкополосные спутниковые услуги связаны с передачей данных – осуществлением Интернет-соединения или передачей целых фильмов в кинотеатры, которым в противном случае пришлось бы очень долго ждать пользующегося популярностью фильма.

    Преимуществом широкополосной спутниковой связи является универсальность покрытия. Такое соединение доступно в любой точке. Все, что для этого необходимо – это "тарелка" и спутниковый модем. Другое преимущество – высокая пропускная способность при передаче данных от одного узла ко многим – групповое вещание. Это позволяет одновременно доставлять сигнал большому количеству пользователей без "заторов" – то, чего не позволяет сделать Интернет.


    Задержка передачи данных через спутник составляет около 0,3 секунды. Это связано с тем, что спутник находится на высоте 36 000 км над поверхностью земли. Эта задержка ничтожна по сравнению с теми, которые имеют место в Интернете, и может затронуть разве что интересы пользователей онлайн-игр.
    Два решения

    Все Интернет-соединения основаны на двухсторонней связи между компьютером и серверами. Через спутник к Интернету можно подключаться двумя способами.

    Для частных лиц существует гибридная услуга, в которой используется как спутниковый, так и телефонный модем (фиксированная телефония – сеть общего пользования или мобильная телефония – GPRS). При использовании данной услуги весь входящий трафик (скачиваемые данные) проходит через спутник, а исходящий передается через телефонный модем. В настоящее время скорость скачивания данных составляет около 2 Мбит/сек, в то время как скорость передачи данных с компьютера ограничена возможностями модема (33 или 20 кбит/сек). Преимуществом гибридной услуги является то, что используемая "тарелка" такая же, как и для спутникового телевидения. Если вы хотите смотреть телевизор и одновременно подключиться к Интернету, "тарелку" необходимо оборудовать микроволновой головкой с двумя выходами. Но техника не стоит на месте: в 2007 году через спутник Astra стала доступной двухсторонняя услуга для частных лиц. Ее стоимость сравнима со стоимостью близких по качеству услуг наземных сетей. Для ее реализации используется спутниковый модем, способный как получать, так и отправлять данные в Интернет через небольшую параболическую антенну. Огромное преимущество этого решения – полная независимость от работы других инфраструктур и, следовательно, всеобщая доступность. Данная услуга позволяет находиться в сети без необходимости телефонного подключения, в любое время и по фиксированному ежемесячному тарифу.

    Добавлено спустя 2 минуты 25 секунд:

    Ринок широкосмугового зв’язку (UA)


    Широкосмуговим зв’язком узагальнено називається ціла низка різних технологій, що забезпечують високошвидкісне підключення до Інтернету. Загалом широкосмуговою вважається технологія, що забезпечує швидкість передачі даних у будь-якому напрямку понад 256 кбіт/сек, але стандарту, що визначав би цей термін, на міжнародному рівні ще не прийнято. Широкосмугове з’єднання дає змогу приймати та посилати велику кількість цифрової інформації – дані, телефонію, аудіо та відео – так звана «triple play» («потрійна послуга»). Широкосмуговий зв’язок також означає постійне підключення користувача до мережі, без необхідності періодичного підключення до провайдера через модем. Існує декілька широкосмугових технологій – DSL, кабельне телебачення, LAN, оптоволокно, радіо та супутник.



    Приклади широкосмугових технологій

    xDSL

    xDSL – назва ряду технологій, при яких використовується підключення через телефонну лінію за допомогою модему. Тип цифрової системи, що передається через телефонний кабель, визначається першою літерою, що стоїть замість «х», наприклад, ADSL (асинхронна), SDSL (синхронна), VDSL (високошвидкісна). Якщо для фіксованого Інтернет-з’єднання використовується система ADSL, то для передачі даних використовується стандартна телефонна мережа. При цьому телефонна лінія не займається – по телефону можна розмовляти навіть тоді, коли встановлено з’єднання з зовнішньою мережею. Для встановлення ADSL-з’єднання необхідно мати ADSL-модем і відповідне обладнання на місцевій АТС. Швидкість передачі даних на користувача при використанні даної послуги може коливатися в діапазоні від 256 кбіт/сек до 24 Мбіт/сек.

    LAN (локальна мережа)

    LAN, Datanet або Ethernet – це все різні назви електронної мережі, що об’єднують розташовані поблизу комп’ютери в локальну мережу, наприклад, локальну мережу компанії. Технологія LAN також використовується для здійснення фіксованого широкосмугового підключення комп’ютерів, встановлених у будинку, до мережі Інтернет. Модем для цього не потрібен. LAN забезпечує високу швидкість передачі даних – до декількох сотень Мбіт/сек в межах одного приміщення. Поза приміщенням швидкість обмежується пропускною здатність мережі.

    Мережа кабельного телебачення

    Якщо ви проживаєте в квартирі чи приватному будинку з підключеним кабельним телебаченням, ваш оператор може також надати вам послугу широкосмугового з’єднання. Для цього буде необхідним кабельний модем, що зазвичай надає сам оператор. Якщо ваш будинок – багатоквартирна будівля, то для отримання такої послуги зазвичай необхідно укласти договір між власником будинку та компанією-оператором кабельного телебачення. Мережа кабельного телебачення забезпечує швидкість передачі даних до 24 Мбіт/сек і зазвичай поєднує цю послугу з деякими іншими, а саме, телебаченням та телефонією («потрійна послуга»).

    Оптоволоконна мережа

    На цей час оптоволоконні мережі стали доступними для компаній та житлових будинків у поєднанні з іншими елементами інфраструктури. Найпоширеніший варіант – це поєднання оптоволоконного кабелю, що підводиться до будинку, та LAN усередині приміщення. Дана технологія вважається перспективною у зв’язку з високою швидкістю передачі даних (декілька Гбіт/сек). Відмінність від ADSL полягає у тому, що оптоволоконне з’єднання вимагає наявності додаткової інфраструктури (підведеного до будинку оптоволоконного кабелю).

    WLAN (бездротова локальна мережа)

    WLAN являє собою варіант LAN, у якому замість проводів використовуються радіохвилі. WLAN можна охарактеризувати як локальну мережу, що працює на основі бездротової передачі мережевого сигналу. WLAN використовуються в межах обмежених територій, наприклад, у компаніях, будинках та Інтернет-кафе.

    Електромережі (зв’язок через лінії електромережі, PLC)

    Деякі електричні компанії вдавалися до спроб надання широкосмугового зв’язку через електромережі. Для здійснення такого з’єднання необхідно мати електромережевий модем. Дана технологія виявилась занадто складною та дорогою, тому не зазнала поширення.

    Супутник

    Широкосмуговий супутниковий зв’язок – єдине рішення, що здатне забезпечити 100% географічне покриття в межах зони охоплення геостаціонарного супутника – зазвичай це декілька країн або навіть цілий континент. Існує два типи такої послуги – одностороння (гібридна) та двостороння. При використанні односторонньої послуги вихідний трафік передається через телефонний модем, а вхідний – через супутник, а при використанні двосторонньої послуги і вхідний, і вихідний трафік передається через супутник.

    Радіо

    Широкосмуговий радіозв’язок забезпечує високу швидкість передачі даних між двома точками. Дана технологія широко використовується там, де встановити фіксований зв’язок було б занадто складно та дорого, наприклад, в гірській місцевості або між островами.

    Рынок широкополосной связи (RU)


    Широкополосной связью обобщенно называется целое семейство разных технологий, обеспечивающих высокоскоростное подключение к Интернету. Вообще говоря, широкополосной считается технология, обеспечивающая скорость передачи данных в любом направлении от 256 кбит/сек, но международного принятого стандарта, который бы определял этот термин, не существует. Широкополосное соединение позволяет принимать и посылать большое количество цифровой информации – данных, телефонию, аудио и видео – так называемая “triple play” ("тройная услуга"). Широкополосная связь также означает постоянное подключение пользователя к сети, без необходимости периодически подключаться к провайдеру Интернет-услуг через модем. Существует несколько широкополосных технологий – DSL, кабельное телевидение, LAN, оптоволокно, радио и спутник.



    Примеры широкополосных технологий

    xDSL

    xDSL – название семейства технологий, при которых используется подключение через телефонную линию при помощи цифрового модема. Тип цифровой системы, передаваемой через телефонный кабель, определяется первой буквой, стоящей на месте "х", например, ADSL (асинхронная), SDSL (синхронная) и VDSL (высокоскоростная). Если для фиксированного Интернет-соединения используется система ADSL, то для передачи данных используется стандартная телефонная сеть. При этом телефонная линия не занимается – по телефону можно разговаривать и тогда, когда установлено соединение с внешней сетью. Для установки ADSL-соединения необходим ADSL-модем и соответствующее оборудование на местной АТС. Скорость передачи данных на пользователя при использовании данной услуги находится в диапазоне от 256 кбит/сек до 24 Мбит/сек.

    LAN (локальная сеть)

    LAN, Datanet или Ethernet – это различные названия электронной сети, объединяющей близко расположенные компьютеры в локальную сеть, например, локальную сеть компании. Технология LAN также используется для осуществления фиксированного широкополосного подключения компьютеров, установленных в доме, к сети Интернет. Модема для этого не требуется. LAN обеспечивает большую скорость передачи данных – до нескольких сот Мбит/сек в пределах одного здания. Вне здания скорость ограничена пропускной способностью сети.

    Сеть кабельного телевидения

    Если Вы живете в квартире или частном доме с подключенным кабельным телевидением, ваш оператор также может предоставить Вам широкополосное соединение. Для этого потребуется кабельный модем, который обычно предоставляет сам оператор. Если ваш дом – многоквартирное здание, то для получения такой услуги обычно необходим контракт между владельцем дома и компанией-оператором кабельного телевидения. Сеть кабельного телевидения обеспечивает скорость передачи данных до 24 Мбит/сек и обычно объединяет эту услугу с другими – телефонией и телевидением ("тройная услуга").

    Оптоволоконная сеть

    В настоящее время оптоволоконные сети стали доступными для компаний и жилых домов в сочетании с другими элементами инфраструктуры. Наиболее частый вариант – сочетание оптоволоконного кабеля, подводимого к дому, и LAN внутри дома. Данная технология считается перспективной по причине высокой скорости передачи данных (несколько Гбит/сек). Отличие от ADSL заключается в том, что оптоволоконное соединение требует дополнительной инфраструктуры (подведенного к дому оптоволоконного кабеля).

    WLAN (беспроводная локальная сеть)

    WLAN представляет собой вариант LAN, в котором вместо проводов используются радиоволны. WLAN можно охарактеризовать как локальную сеть, основанную на беспроводной передаче сетевого сигнала. WLAN используются в пределах ограниченных территорий, например, в компаниях, домах и Интернет-кафе.

    Электросети (связь по линиям электросети, PLC)

    Некоторые электрические компании даже пробовали предоставлять широкополосную связь по электросетям. Для осуществления такого соединения необходим электросетевой модем. Данная технология оказалась чрезмерно сложной и дорогой и поэтому особой популярности не имела.

    Спутник

    Широкополосная спутниковая связь – единственное решение обеспечивающее 100% географическое покрытие в пределах зоны охвата геостационарного спутника – обычно это несколько стран или даже целый континент. Существует два типа такой услуги – односторонняя (гибридная) и двухсторонняя. При использовании односторонней услуги исходящий трафик передается через телефонный модем, а входящий – через спутник, а при использовании двухсторонней услуги и входящий, и исходящий трафик передается через спутник.

    Радио

    Широкополосная радиосвязь обеспечивает высокую скорость передачи данных между двумя точками. Данная технология часто используется там, где устанавливать фиксированное соединение было бы трудно и дорого, например, в горной местности или между островами.

    Добавлено спустя 4 минуты 21 секунду:

    Питання, що часто ставляться про приймання
    супутникових сигналів FAQ (UA)
    1. Яке устаткування необхідне для приймання супутникового сигналу?


    Для отримання супутникового телевізійного сигналу необхідна параболічна антена ("тарілка") і приставка, що підключається до телевізора. Ту ж тарілку можна використовувати для отримання послуг супутникового широкосмугового зв’язку. Для цього до комп’ютера необхідно підключити також і супутниковий модем. Якщо ви бажаєте дивитися телевізор і одночасно підключатися до Інтернету, "тарілку" необхідно обладнати мікрохвильовим конвертером (LNB) з двома виходами.
    2. Чи можу я приймати більше однієї програми одночасно?

    За допомогою сучасних супутникових приймачів можна одночасно приймати лише одну програму. Це означає, що записувати одну програму і водночас проглядати іншу не можна. Проте, напрацьовуються розробки, спрямовані на надання можливості одночасного приймання понад одну програму. Виробники цифрових приставок уже продемонстрували зразки своєї продукції з подвійними приймачами. Це дає змогу одночасно приймати дві різні програми (і переглядати їх на двох різних телевізорах). Також можна буде дивитися одну програму, записуючи водночас другу. Якщо програми закодовані, провайдер програм має надати таку можливість через старт-карту.
    3. Чи випромінює моя тарілка радіацію?

    Ні. Тарілки, що використовуються тільки для приймання, не випромінюють радіацію Тарілка збирає сигнали, що надходять з супутника, і фокусує їх на мікрохвильовому конвертері LNB, на який їх підсилює і перетворює на більш низькочастотний сигнал для подальшого перетворення на зображення, звук, текст і дані. Тарілки, що призначені як для приймання, так і для передавання сигналів, випромінюють певну кількість радіації, але ця кількість незначна. Це стосується тарілок в особистому користуванні і тарілок невеликих компаній. Потужність передачі відносно невелика – декілька ват.
    4. Наскільки довгим може бути антенний кабель, що підключається до тарілки?

    За хорошої якості кабелю – до 100 метрів. Цю відстань можна збільшити, використовуючи спеціальний підсилювач (драйвер лінії, або лінійний формувач).
    5. Чи позначається на якості приймання, якщо перед тарілкою росте дерево?

    Це правильне запитання. Між тарілкою і супутником не має бути фізичних перешкод. Слід забезпечити пряму "лінію видимості ", тобто, вибрати положення тарілки у такий спосіб, щоб на прямій лінії між тарілкою і супутником не було будівель, гірських вершин і дерев. Для прикладу: тарілка діаметром 60 см має апертурний кут близько трьох градусів. У межах цієї вузької зони жодних перешкод для проходження сигналу не має бути.
    6.Чи можу я використовувати тарілку спільно з моїми сусідами?

    Звичайно, але для цього на тарілкці мають бути відповідні LNB-розняття для незалежного використання. Проте, враховуючи вартість сучасних невеликих тарілок, багато грошей на цьому не заощадиш.
    7. Чи можна використовувати одну тарілку для усього багатоквартирного будинку?

    Так. Ви можете установити SMATV (телевізійну антену колективного супутникового приймання). Це нагадує систему з однією звичайною колективною антеною. Організувати систему можна по-різному: або установити у кожного користувача супутниковий приймач, або прокласти невелику кабельну мережу.
    8. Чи можна через супутник слухати радіо?

    Так, слухати радіо можна як через телевізор, так і через стереосистему. Проте, слухаючи через супутник радіо, не можна одночасно ще й дивитися телевізор.
    9. Чи можна використовувати більше однієї смарт-карти?

    Так, якщо Ви готові заплатити за користування більше ніж однією картою. Телевізійні компанії-провайдери сплачують за використання телевізійних програм залежно від того, скільки людей можуть дивитися кожний телевізійний канал. Оскільки вони не мають змоги контролювати, хто саме використовує смарт-карту, їм доводиться стягувати плату за кожну карту окремо. Декодувальна карта (або смарт-карта) містить мікропроцесор і здатна ідентифікувати свого користувача. Це означає, що ви можете переглядати телевізор за своєю смарт-картою у сусіда чи знайомого, за умови, що в їхній приставці є відповідне розняття.

    Компанія Viasat використовує спосіб кодування, за якого кожна карта асоціюється з конкретним супутниковим приймачем. Це означає, що на іншому приймачі карту використовувати буде неможливо. Якщо в домі є більше одного супутникового приймача (і ще один для дачі), у такому разі додаткові смарт-карти можна придбати за нижчу ціну.
    10. Чи можу я приймати програми телебачення від різних компаній-операторів на одному і тому ж приймачі?

    Так, якщо Ви маєте смарт-карти всіх необхідних операторів. У супутникових приймачів має бути два пристрої зчитування карт для різних систем кодування. Компанія Viasat перейшла на систему кодування NDS Videoguard, за якої кожна карта асоціюється з конкретним супутниковим приймачем.
    11. Чи працюють інтерактивні сервіси двох різних компаній-операторів на одній і тій самій цифровій приставці?

    Так, якщо в них використовується одна і та ж платформа програмного забезпечення для інтерактивних послуг (OpenTV або Media Highway). Ці "операційні системи" можна порівняти з системою Windows для комп’ютерів, тобто, на кожному приймачі може бути установлена лише одна платформа (це також стосується приставок-декодерів наземних і кабельних мереж). Таким чином, програми двох операторів дивитися можна, але тип системи інтерактивних послуг оператора, що його Ви можете використовувати, визначає саме тип Вашого супутникового приймача.
    12. Чи можна використовувати ту саму приставку для перегляду програм наземного і супутникового цифрового телебачення, якщо поміняти смарт-карту?

    Ні. Цифрові приставки розраховані на певний спосіб доставки сигналу, тобто, наземний, кабельний або супутниковий, хоча стандарт приймання сигналу схожий. Але сигнали у різний спосіб доставляються з використанням різних систем модуляції, які для кожного способу доставки були обрані з урахуванням вимог найвищої надійності.
    13. Чи можна через супутник одночасно використовувати широкосмуговий канал зв’язку і дивитися телевізор?

    Так, якщо супутниковий оператор надає таку можливість. Для цього на тарілці має бути мікрохвильовий конвертер (LNB) с двома виходами, щоб члени однієї родини могли одночасно незалежно дивитися телевізор і виходити в Інтернет. Для підключення до комп’ютера використовується супутниковий модем (звичайно - USB).
    14. Чи можу я використовувати свій супутниковий приймач для перегляду телепрограм в іншому місці, скажімо, в другому своєму будинку або за кордоном?

    Так, ви можете брати з собою супутниковий приймач в другий будинок або ще куди-небудь, але при цьому Ви повинні взяти з собою смарт-карту з чинним контрактом передплати, місцевість має бути в межах зони охоплення супутника, а тарілка в новому місці має бути правильно орієнтована на супутник. Наприклад, супутники Sirius покривають всю Європу, але у зв’язку з обмеженнями щодо авторських прав смарт-карти не чинні поза межами тих областей, права на які не поширюються.
    15. Чому в деяких супутникових приймачах є жорсткі диски?

    Перевага супутникового приймача з жорстким диском полягає в можливості запису програм без підключення відео- або DVD-рекордера. Там також є функція, що дає змогу натискати на паузу, наприклад, щоб відповісти на телефонний дзвінок, а потім продовжити перегляд програми з того місця, в якому була натиснута пауза. Жорсткий диск працює за аналогією з комп’ютером. Зазвичай його об’єм становить 20-30 ГБ, що достатньо для запису 15 годин телепрограм.
    16. Чи можна дивитися цифрове телебачення в поїзді або на кораблі?

    Зараз у поїздах ця послуга недоступна, але цифрове телебачення є на деяких пасажирських паромах. Приймальні тарілки оснащені гіроскопічними стабілізаторами, що постійно націлюють тарілку на потрібний супутник незалежно від положення корабля.
    17. Чи може супутник упасти на Землю?

    Ризик такої події надзвичайно малий, оскільки передбачені спеціальні системи безпеки. Досі жодного випадку падіння геостаціонарного супутника на Землю не було.
    18. Навіщо потрібна тарілка? Чому не можна підключити телевізор до звичайної антени?

    Параболічна антена (або розмовною мовою тарілка) збирає в пучок сигнали з супутника, що передаються на великій частоті (близько 12 ГГц). Зібраний пучок приймає мікрохвильовий блок LNB, який підсилює сигнал і перетворює його на сигнал більш низької частоти (950-2150 МГц), після чого уже надсилає його через антенний кабель на супутниковий приймач. Стандартна телевізійна антена розрахована на діапазон більш низьких частот (450-900 МГц) і тому приймати супутникові сигнали вона не може. Порівняно з супутниковими сигналами, сила сигналів наземних передавачів у межах зони їхнього покриття у багато разів вища, тому для передавання сигналів на телевізор через антенний кабель підсилювач не потрібний.
    19. Де слід установлювати тарілку?

    Не обов’язково робити це на даху. Тарілка може установлюватися також і на землі, на стіні або де завгодно, потрібно лише щоб була забезпечена пряма видимість супутника. Для досягнення оптимальної якості зображення тарілку необхідно правильно орієнтувати і надійно закріпити. Настройка положення супутникової тарілки більш чутлива, ніж у звичайної телевізійної антени.
    20. Де придбати супутниковий приймач і тарілку?

    У спеціалізованого дилера, у магазині теле- і радіотоварів або у компанії, що займається установленням антен.

    Часто задаваемые вопросы о
    приеме спутниковых сигналов FAQ (RU)
    1. Какое оборудование необходимо для приема спутникового сигнала?


    Для получения спутникового телевизионного сигнала необходима параболическая антенна ("тарелка") и приставка, подключаемая к телевизору. Ту же самую тарелку можно использовать для получения услуг спутниковой широкополосной связи. Для этого к компьютеру необходимо подключить также и спутниковый модем. Если вы хотите смотреть телевизор и одновременно подключаться к Интернету, "тарелку" необходимо оборудовать микроволновой гооловкойкой (LNB) с двумя выходами.
    2. Могу ли я принимать более одной программы одновременно?

    При помощи современных спутниковых приемников можно одновременно принимать только одну программу. Это означает, что записывать одну программу и одновременно смотреть другую нельзя. Однако, ведутся разработки, направленные на предоставление возможности одновременного приема более одной программы. Производители цифровых приставок уже продемонстрировали образцы своей продукции с двойными приемниками. Это позволяет одновременно принимать две разные программы (и просматривать их на двух разных телевизорах). Также можно будет смотреть одну программу, одновременно записывая другую. В случае закодированных программ их поставщики должны будут сделать такую опцию доступной на их картах.
    3. Излучает ли моя тарелка радиацию?

    Нет. От тарелок, используемых только для приема, радиации не исходит. Тарелка только собирает сигналы, получаемые от спутника, и фокусирует их на микроволновой головкойке LNB, на котором они усиливаются и преобразовываются в более низкочастотный сигнал для дальнейшего преобразования в изображение, звук, текст и данные. Тарелки, предназначенные как для приема, так и для передачи сигналов, излучают определенное количество радиации, но это количество незначительно. Это относится к тарелкам в личном пользовании и тарелкам небольших компаний. Мощность передачи относительно невелика – порядка нескольких ватт.
    4. Насколько длинным может быть антенный кабель, подключаемый к тарелке?

    При хорошем качестве кабеля – до 100 метров. Это расстояние можно увеличить, используя специальный усилитель (драйвер линии, или линейный формирователь).
    5. Влияет ли на качество приема, если перед тарелкой растет дерево?

    Это правильный вопрос. Между тарелкой и спутником не должно находиться физических препятствий. Необходимо обеспечить прямую "линию видимости", т.е. выбрать положение тарелки так, чтобы на прямой линии между тарелкой и спутником не было зданий, горных вершин и деревьев. Для примера: тарелка диаметром 60 см имеет апертурный угол около трех градусов. В пределах этой узкой зоны никаких преград для прохождения сигнала быть не должно.
    6. Могу ли я использовать тарелку совместно с моими соседями?

    Конечно, но для этого на тарелке должны иметься соответствующие LNB-разъемы для независимого использования. Однако, учитывая стоимость современных небольших тарелок, много денег на этом не сэкономить.
    7. Можно ли использовать одну тарелку для всего многоквартирного дома?

    Да. Вы можете установить SMATV (телевизионную антенну коллективного спутникового приема). Это похоже на систему с одной обычной коллективной антенной. Организовать систему можно по-разному: либо установить у каждого пользователя спутниковый приемник, либо проложить небольшую кабельную сеть.
    8. Можно ли через спутник слушать радио?

    Да, слушать радио можно как через телевизор, так и через стереосистему. Однако, слушая через спутник радио, нельзя одновременно еще и смотреть телевизор.
    9. Можно ли использовать более одной смарт-карты?

    Да, если только Вы готовы заплатить за пользование более чем одной картой. Телевизионные компании-провайдеры платят за использование телевизионных программ в зависимости от того, сколько человек могут смотреть каждый телевизионный канал. Поскольку у них нет возможности контролировать, кто именно использует смарт-карту, им приходится брать плату за каждую карту отдельно. Декодирующая карта (или смарт-карта) содержит микропроцессор и способна идентифицировать своего пользователя. Это значит, что Вы можете смотреть телевизор по своей смарт-карте у соседа или знакомого, при условии, что в их приставке есть подходящий разъем.

    Компания Viasat использует способ кодировки, при котором каждая карта ассоциируется с конкретным спутниковым приемником. Это значит, что на другом приемнике карту использовать будет нельзя. Если в доме имеется более одного спутникового приемника (и еще один для дачи), то дополнительные смарт-карты можно приобрести по более низкой цене.
    10. Могу ли я принимать программы телевидения от разных компаний-операторов на одном и том же приемнике?

    Да, если у Вас есть смарт-карты всех необходимых операторов. У спутниковых приемников должно быть два устройства считывания карт для разных систем кодирования. Компания Viasat перешла на систему кодирования NDS Videoguard, при которой каждая карта ассоциируется с конкретным спутниковым приемником.
    11. Работают ли интерактивные сервисы двух разных компаний-операторов на одной и той же цифровой приставке?

    Да, если в них используется одна и та же платформа программного обеспечения для интерактивных услуг (OpenTV или Media Highway). Эти "операционные системы" можно сравнить с системой Windows для компьютеров, т.е. на каждом приемнике может быть установлена только одна платформа (это также относится к приставкам-декодерам наземных и кабельных сетей). Таким образом, программы двух операторов смотреть можно, но тип системы интерактивных услуг оператора, который Вы можете использовать, определяет именно тип Вашего спутникового приемника.
    12. Можно ли использовать ту же самую приставку для просмотра программ наземного и спутникового цифрового телевидения, если поменять смарт-карту?

    Нет. Цифровые приставки рассчитаны на определенный способ доставки сигнала, т.е. наземный, кабельный или спутниковый, хотя стандарт приема сигнала похож. Но сигналы в разных способах доставляются с использованием разных систем модуляции, которые для каждого способа доставки были выбраны с учетом требования наивысшей надежности.
    13. Можно ли через спутник одновременно использовать широкополосный канал связи и смотреть телевизор?

    Да, если спутниковый оператор предоставляет такую возможность. Для этого на тарелке должна быть микроволновая головка (LNB) с двумя выходами, чтобы члены одной семьи могли одновременно независимо смотреть телевизор и выходить в Интернет. Для подключения к компьютеру используется спутниковый модем (обычно USB).
    14. Могу ли я использовать свой спутниковый приемник для просмотра телепрограмм в другом месте, например в другом своем доме или за границей?

    Да, Вы можете брать с собой спутниковый приемник в другой дом или еще куда-либо, но при этом Вы должны будете взять с собой смарт-карту с действующим контрактом подписки, местность должна быть в пределах зоны охвата спутника, а тарелка в новом месте должна быть правильно ориентирована на спутник. Например, спутники Sirius покрывают всю Европу, но в связи с ограничениями по авторским правам смарт-карты недействительны за пределами тех областей, права на которые не распространяются.
    15. Почем в некоторых спутниковых приемниках имеются жесткие диски?

    Преимущество спутникового приемника с жестким диском заключается в возможности записи программ без подключения видео- или DVD-рекордера. Там также есть функция, позволяющая нажимать на паузу, например, чтобы ответить на телефонный звонок, а затем продолжить просмотр программы с того места, в котором была нажата пауза. Жесткий диск работает по аналогии с компьютерным. Обычно его объем составляет 20-30 ГБ, что достаточно для записи 15 часов телепрограмм.
    16. Можно ли смотреть цифровое телевидение в поезде или на корабле?

    В настоящее время в поездах данная услуга недоступна, но цифровое телевидение есть на некоторых пассажирских паромах. Принимающие тарелки оснащены гироскопическими стабилизаторами, постоянно направленными на нужный спутник независимо от положения корабля.
    17. Может ли спутник упасть на Землю?

    Риск такого события чрезвычайно мал, поскольку имеются специальные системы безопасности. До сих пор ни одного случая падения геостационарного спутника на Землю не было.
    18. Зачем нужна тарелка? Почему нельзя просто подключить телевизор к обычной антенне?

    Параболическая антенна (или, в просторечии, тарелка) собирает в пучок сигналы со спутника, передаваемые на большой частоте (около 12 ГГц). Собранный пучок принимает микроволновый блок LNB, который усиливает сигнал и преобразует его в сигнал более низкой частоты (950-2150 МГц), после чего уже посылает его через антенный кабель на спутниковый приемник. Стандартная телевизионная антенна рассчитана на диапазон более низких частот (450-900 МГц) и поэтому принимать спутниковые сигналы она не может. По сравнению со спутниковыми сигналами, сила сигналов наземных передатчиков в пределах зоны их покрытия во много раз выше, поэтому для передачи сигналов на телевизор через антенный кабель усилителя не требуется.
    19. Где нужно устанавливать тарелку?

    Не обязательно делать это на крыше. Тарелка может устанавливаться и на земле, на стене или где-либо еще, нужно лишь чтобы была обеспечена прямая видимость спутника. Для достижения оптимального качества изображения тарелку необходимо правильно ориентировать и надежно закрепить. Настройка положения спутниковой тарелки более чувствительна, чем у обычной телевизионной антенны.
    20. Где купить спутниковый приемник и тарелку?

    У специализированного дилера, в магазине теле- и радиотоваров или у компании, занимающейся установкой антенн.

    Словник (UA)

    Нижче вказано розшифровку деяких скорочень та роз’яснення деяких термінів, пов’язаних із супутниковою технікою, телебаченням та широкосмуговим мовленням.
    АНАЛОГ Спосіб зберігання, обробки та передачі інформації у вигляді сигналу, що безперервно змінюється.

    СМУГА ПРОПУСКАННЯ Діапазон у Герцах (Гц), який займає модульована несучою, що ретранслюється через системи зв’язку. Смуга пропускання – це міра пропускної здатності, наприклад, супутникового ретранслятора. Чим ширшою є смуга пропускання, тим більше можна передати інформації за одиницю часу.

    BOOTLOADING (ЗАВАНТАЖЕННЯ СИСТЕМИ) Передача даних на цифрову приставку з метою обновлення її програмного забезпечення, нового EPG-інтерфейсу і т.д.

    СА-МОДУЛЬ Блок у вигляді змінної карти, що вставляється до спеціального роз’єму, який дає можливість перегляду закодованих телевізійних каналів. СА-модуль підключається до стандартного інтерфейсу, після чого до нього вставляють смарт-карту і отримують можливість дивитися канали.

    CATV Кабельне телебачення.

    ЗАГАЛЬНИЙ ІНТЕРФЕЙС Стандартний інтерфейс СА-модулів (змінних карт типу PCMCIA) в цифрових приставках (супутникових, наземних та кабельних) для прийому сигналів різних систем кодування.

    ЗОНА ПОКРИТТЯ Географічна область, що покривається супутниковим ретранслятором. Це область, у межах якої гарантується висока якість прийому сигналу. Іноді її ще називають зоною «охоплення». Супутник може нести на собі ретранслятори з зоною покриття різного розміру, та навіть мати антени з керованим променем, що можна спрямовувати на різні області (упродовж терміну служби супутника). Поза зоною покриття сигнал різко послаблюється, стає нестабільним, у зв’язку з чим прийом тут зазвичай надзвичайно низької якості.

    ДЕКОДЕР Приставка, що разом із смарт-картою дає можливість переглядати закодовані телепрограми. У випадку цифрової передачі декодер зазвичай вбудовується у приймач. Приставка.

    ЦИФРОВА ПРИСТАВКА Поширена назва цифрового приймача супутникового, наземного чи кабельного телебачення. Може містити у собі декодер.

    ЦИФРОВИЙ На відміну від аналогових систем, у цифровій інформація зберігається, оброблюється та передається у виді сигналів «1» та «0», або «УВІМК» – «ВИМК», чи різних рівнів напруги.

    DiSEqC™(DIGITAL SATELLITE EQUIPMENT CONTROL – СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЦИФРОВОГО СУПУТНИКОВОГО ОБЛАДНАННЯ) Стандартизований протокол зв’язку для контролю зовнішніх реле та LNB-блоків, наприклад, із супутникового приймача. Він спрощує процес встановлення, оскільки через антенний кабель до супутникового приймача можна підключити декілька LNB-блоків або тарілок.

    DTH™(DIRECT-TO-HOME – БЕЗПОСЕРЕДНЄ СУПУТНИКОВЕ ВІЩАННЯ): Супутникова передача даних безпосередньо на індивідуальні приймачі для прийому його невеликими тарілками.

    DTV Цифрове телебачення.

    DVB (DIGITAL VIDEO BROADCASTING – ЦИФРОВЕ ВІДЕО- ТА ТЕЛЕМОВЛЕННЯ): Стандартизована система специфікацій для передачі цифрових сигналів у кодуванні MPEG-2 через супутникові, наземні чи кабельні мережі. DVB являє собою групу з близько 200 організацій у 23 країнах. Див. www.dvb.org.

    СИСТЕМИ КОДУВАННЯ Кодування дає змогу постачальнику програм контролювати доставку платних телевізійних каналів. Закодовані канали можуть переглядати лише зареєстровані користувачі. Приклади систем кодування – Viaccess, NDS, Conax. Див. також Смарт-карта.

    EPG (ELECTRONIC PROGRAMME GUIDE – ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗКЛАД ПРОГРАМ): Розклад, що виводиться на екран телевізора разом із передачами цифрового телебачення. EPG містить детальну інформацію про поточні та майбутні програми, та дає можливість глядачеві їх вибирати.

    ЗОНА ОХОПЛЕННЯ Див. Зона покриття.

    БЕЗКОШТОВНИЙ ЕФІР Передача програм, для перегляду яких не потрібно мати передплати та декодера.

    GPS (GLOBAL POSITIONING SYSTEM – ГЛОБАЛЬНА СИСТЕМА ПОЗИЦІОНУВАННЯ): Американська супутникова система військового призначення для визначення місця перебування об’єктів. Також є доступною і для приватних осіб. Використовується у глобальному масштабі для цілей навігації, в авіації та координування руху парків транспортних засобів, наприклад таксі, з метою визначення найкоротших шляхів до місця призначення.

    HDTV (HIGH DEFINITION TELEVISION – ТЕЛЕБАЧЕННЯ ВИСОКОЇ ЧІТКОСТІ): Система телебачення високої розподільної здатності, що забезпечує покращену чіткість зображення. Вимагає ширшої смуги пропускання у порівнянні зі стандартним телебаченням. Для прийому необхідно мати телевізійний приймач з екраном стандарту HD Ready та HD-приставку.

    ІНТЕРАКТИВНІ ПОСЛУГИ Допоміжні послуги, що надаються телеглядачам. Зазвичай цифрова приставка підключається до мережі через телефонне розняття, завдяки чому користувач може за допомогою пульта дистанційного керування безпосередньо замовляти фільми та футбольні матчі для подальшого перегляду. В деяких країнах за допомогою таких систем телеглядачі мають змогу брати участь у голосуванні в рамках телевізійних передач, та замовляти продукти харчування з доставкою додому. Постачальник телевізійних програм може брати за такі послуги додаткову плату.

    ITU (INTERNATIONAL TELECOMMUNICATION UNION – МІЖНАРОДНИЙ Союз З ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ) Організація з телекомунікацій при ООН. ITU регулярно проводить конференції для обговорення міжнародних питань в галузі телекомунікацій. Однією з основних конференцій є WRC (Всесвітня конференція з радіозв’язку). ITU – це орган, що відповідає за координування частотних діапазонів для супутникового зв’язку.

    LNB (LOW NOISE BLOCK DOWN CONVERTER – МАЛОШУМНИЙ БЛОК ПЕРЕТВОРЮВАЧА ЗІ ЗНИЖЕННЯМ ЧАСТОТИ): Пристрій, що встановлюється на параболічну антену-тарілку та призначений для посилення супутникового сигналу та його перетворення на сигнали нижчої частоти. LNB-блок можна налаштовувати на прийом сигналів різної поляризації (див. Поляризація). Після LNB телевізійний сигнал передається через антенний кабель з подвійним екрануванням на супутниковий приймач зі збереженням високої якості сигналу. Універсальний LNB – блок стандартної на сьогоднішній день версії, здатен здійснювати прийом по всьому діапазону частот від 10,7 до 12,72 ГГц як з вертикальною, так і з горизонтальною поляризацією.
    MEDIA HIGHWAY™ Запатентована операційна система для надання інтерактивних послуг.

    MHP (MEDIA HOME PLATFORM – ДОМАШНЯ МЕДІЙНА ПЛАТФОРМА) Операційна система (іноді називається «проміжне ПЗ»), що використовується в цифрових приставках для отримання інтерактивних послуг через супутникові, наземні або кабельні мережі. MHP – доволі новий, відкритий стандарт, що підтримується усіма північноєвропейськими медійними компаніями (SVT, DR, YLE, NRK). Стандарт MHP забезпечує різноманітні функції і зараз є доступним у різних версіях.

    MPEG (MOVING PICTURES EXPERTS GROUP – ЕКСПЕРТНА ГРУПА З РУХОМИХ ЗОБРАЖЕНЬ) Міжнародна група з питань стандартизації. Ця група розробила стандарт MPEG-2 стиснення цифрового зображення та мультиплексування відео- та аудіо-сигналів.

    ГРУПОВЕ МОВЛЕННЯ Передача інформації декільком одержувачам одночасно.

    БАГАТОЕЛЕМЕНТНА АНТЕНА АБО АНТЕНА ТИПУ «ХВИЛЬОВИЙ КАНАЛ» Стандартна антена, що використовується для прийому сигналів наземного телебачення.

    МУЛЬТИПЛЕКСОР Пристрій, що зазвичай встановлюють на наземні передавальні станції для об’єднання цифрових телевізійних сигналів у єдиний транспортний потік, що передається через супутниковий ретранслятор.

    OPEN TV™ Запатентована операційна система для надання інтерактивних послуг. Використовується, окрім інших, компанією Viasat.

    PAL (PHASE ALTERNATING LINE – ПОРЯДКОВА ЗМІНА ФАЗИ) Сучасний стандарт аналогового телебачення. Використовується для передачі сигналів наземного та супутникового телебачення. Параметри: 50 Гц, 625 рядків.

    ПАРАБОЛІЧНА АНТЕНА Антена параболічної форми, що використовується для прийому супутникового сигналу. Зазвичай її називають «тарілкою». Параболічна антена являє собою відбивач, що фокусує сигнал на LNB-блоці, котрий підсилює сигнал. Більшість «тарілок» є зміщеного типу, тобто з несиметричним встановленням LNB-блоку. Це попереджує нашарування снігу на тарілці, що здатне знизити якість сигналу.

    ПОГОДИННА ОПЛАТА Інтерактивна послуга платного телебачення, при використанні якої глядач самостійно обирає програми, які бажає переглядати, наприклад, концерт або футбольний матч.

    ПОЛЯРИЗАЦІЯ Напрямок електричного та магнітного полів сигналу. В супутниках використовується і вертикальна, і горизонтальна поляризації. Це дає змогу двічі використовувати один частотний діапазон.

    QUATTRO LNB Універсальний LNB-блок з чотирма виходами, що використовується переважно у мережах SMATV та CATV. Чотири виходи використовують для передачі сигналів різних видів поляризації в чотирьох різних частотних діапазонах.

    ПОЛОЖЕННЯ СУПУТНИКА Положення на геостаціонарній орбіті над екватором, виділене для супутників прямого віщання. Наприклад, супутники SIRIUS розміщено у позиції 5 градусів східної довготи (відносно нульового меридіана в м. Гринвіч, Великобританія).

    СУПУТНИКОВИЙ ПРИЙМАЧ Аналоговий чи цифровий приймач (цифрова приставка), що призначений для прийому супутникових сигналів. Підключається до телевізора (або, при необхідності, до стереосистеми, відеомагнітофона).

    СМАРТ-КАРТА Особиста карта користувача формату, аналогічного формату кредитної карти, із вбудованим мікропроцесором. Використовується в цифрових приставках із вбудованими декодерами для здійснення доступу до закодованих телевізійних каналів, наприклад, каналів платного телебачення.

    SMATV (SATELLITE MASTER ANTENNA TELEVISION SYSTEM – ТЕЛЕВІЗІЙНА СИСТЕМА СУПУТНИКОВОГО ПРИЙОМУ) Система розподілення сигналів, що отримуються з супутника, через наземні мережі або по радіо. Кількість користувачів, що можна підключити до такої системи, зазвичай обмежена. Мережі SMATV використовуються в невеликих домоволодіннях та багатоквартирних приміщеннях.

    НАЗЕМНА СТАНЦІЯ Параболічні антени, приймачі, передавачі та інше наземне обладнання, необхідне для прийому та передачі супутникових сигналів.

    ТРАНСПОНДЕР (РЕТРАНСЛЯТОР) Супутникове обладнання, що здійснює прийом єдиного відісланого з наземної станції сигналу, його підсилення, перетворення на сигнал іншої частоти та ретрансляцію на наземні приймальні пристрої з можливістю прийому даного сигналу усіма індивідуальними власниками супутникових антен в межах зони охоплення супутника.

    ПОДВІЙНИЙ LNB-БЛОК LNB-блок з подвійним виходом, що використовується для підключення супутникового приймача до телевізора, та супутникового модему до комп’ютера. Це дає змогу одночасно дивитися телевізор та виходити в Інтернет, якщо є наявним відповідне право Інтернет-доступу.

    УНІВЕРСАЛЬНИЙ LNB-БЛОК Див. LNB-блок.

    USB (UNIVERSAL SERIAL BUS – УНІВЕРСАЛЬНАЯ ПОСЛІДОВНА ШИ

    Словарь (RU)

    Ниже приводится расшифровка некоторых сокращений и пояснение некоторых терминов, связанных со спутниковой техникой, телевидением и широкополосным вещанием.
    АНАЛОГ Способ хранения, обработки и передачи информации в виде непрерывно изменяющегося сигнала.

    ПОЛОСА ПРОПУСКАНИЯ Диапазон частот в Герцах (Гц), занимаемый модулированной несущей, ретранслируемой через систему связи. Полоса пропускания – мера пропускной способности, например, спутникового ретранслятора. Чем шире полоса пропускания, тем больше информации можно передать.

    BOOTLOADING (ЗАГРУЗКА СИСТЕМЫ) Передача данных на цифровую приставку с целью обновления ее программного обеспечения до новой функциональности, нового EPG-интерфейса и т.д.

    СА-МОДУЛЬ Блок в виде вставляемой в специальный разъем сменной карты, позволяющей просматривать закодированные телевизионные каналы. СА-модуль подключается к стандартному интерфейсу, после чего в него вставляется смарт-карта и можно смотреть каналы.

    CATV Кабельное телевидение.

    ОБЩИЙ ИНТЕРФЕЙС Стандартный интерфейс СА-модулей (сменных карт типа PCMCIA) в цифровых приставках (спутниковых, наземных и кабельных) для приема сигналов различных систем кодирования.

    ЗОНА ПОКРЫТИЯ Географическая область, покрываемая спутниковым ретранслятором. Это – область, в пределах которой гарантируется высокое качество приема сигнала. Часто называется зоной "охвата". Спутник может нести на себе ретрансляторы с разной величиной зоны покрытия и даже иметь антенны с управляемым лучом, которые можно направлять на разные области (в течение срока службы спутника). Вне зоны покрытия сигнал быстро затухает, становится нестабильным, в связи с чем прием обычно низкого качества.

    ДЕКОДЕР Приставка, которая обычно вместе со смарт-картой позволяет просматривать закодированные телепрограммы. В случае цифровой передачи декодер обычно встроен в приемник.

    ЦИФРОВАЯ ПРИСТАВКА Распространенное название цифрового приемника спутникового, наземного или кабельного телевидения. Может содержать декодер.

    ЦИФРОВОЙ Система, в которой информация хранится, обрабатывается и передается в виде сигналов "1" и "0", или "ВКЛ" – "ОТКЛ", или разных уровней напряжения. Противоположно аналоговым системам. MEDIA HIGHWAY™ Запатентованная операционная система для оказания интерактивных услуг.

    DiSEqC™(DIGITAL SATELLITE EQUIPMENT CONTROL – СИСТЕМА КОНТРОЛЯ ЦИФРОВОГО СПУТНИКОВОГО ОБОРУДОВАНИЯ) Стандартизированный протокол связи для контроля внешних реле или LNB-блоков, например, со спутникового приемника. Упрощает установку, поскольку через антенный кабель к спутниковому приемнику можно подключать несколько LNB-блоков или тарелок.

    DTH™(DIRECT-TO-HOME – НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ СПУТНИКОВОЕ ВЕЩАНИЕ): Спутниковая передача данных непосредственно на индивидуальные приемники для приема небольшими тарелками.

    DTV Цифровое телевидение.

    DVB (DIGITAL VIDEO BROADCASTING – ЦИФРОВОЕ ВИДЕО- И ТЕЛЕВЕЩАНИЕ): Стандартизированная система спецификаций для передачи цифровых сигналов в кодировке MPEG-2 через спутниковые, наземные или кабельные сети. DVB представляет собой группу из около 200 организаций в 23 странах. См. www.dvb.org.

    СИСТЕМЫ КОДИРОВАНИЯ Кодирование позволяет поставщикам программ контролировать доставку платных телевизионных каналов. Закодированные каналы могут просматривать только зарегистрированные пользователи. Примеры систем кодирования – Viaccess, NDS, Conax. См. также Смарт-карта.

    EPG (ELECTRONIC PROGRAMME GUIDE – ЭЛЕКТРОННОЕ РАСПИСАНИЕ ПРОГРАММ): Расписание, выводимое на экран телевизора вместе с передачами цифрового телевидения. EPG содержит подробную информацию о текущих и будущих программах и позволяет зрителю выбирать программы. EPG включает функции поиска, например, для поиска каналов, передающих спортивные программы.

    ЗОНА ОХВАТА См. Зона покрытия

    БЕСПЛАТНЫЙ ЭФИР Передача программ, для просмотра которых не требуется подписка или декодер.

    GPS (GLOBAL POSITIONING SYSTEM – ГЛОБАЛЬНАЯ СИСТЕМА ПОЗИЦИОНИРОВАНИЯ): Американская спутниковая система военного назначения для определения местоположения объектов. Также доступна для частных лиц. Используется в глобальном масштабе для целей навигации, в авиации и координацией движения парков транспортных средств, например такси, с целью определения кратчайших путей к месту назначения.

    HDTV (HIGH DEFINITION TELEVISION – ТЕЛЕВИДЕНИЕ ВЫСОКОЙ ЧЕТКОСТИ): Система телевидения высокого разрешения, обеспечивающая улучшенное качество изображения. Требует более широкой полосы пропускания по сравнению со стандартным телевидением. Для приема необходим телевизионный приемник с экраном стандарта HD Ready и HD-приставка.

    ИНТЕРАКТИВНЫЕ УСЛУГИ Вспомогательные услуги, предоставляемые телезрителям. Обычно, цифровая приставка подключается к сети через телефонный разъем, благодаря чему пользователь может при помощи пульта дистанционного управления непосредственно заказывать фильмы и футбольные матчи для просмотра. В некоторых странах при помощи подобных систем телезрители могут принимать участие в голосовании в рамках телевизионных передач и заказывать продукты с доставкой на дом. Поставщик телевизионных программ может брать за подобные услуги дополнительную плату.

    ITU (INTERNATIONAL TELECOMMUNICATION UNION – МЕЖДУНАРОДНЫЙ Союз ПО ТЕЛЕКОММУНИКАЦИЯМ) Организация при ООН по телекоммуникациям. ITU проводит регулярные конференции для обсуждения международных вопросов в области телекоммуникаций. Одна из основных конференций – WRC (Всемирная конференция по радиосвязи). ITU – орган, отвечающий за координирование использования частотных диапазонов для спутниковой связи.

    LNB (LOW NOISE BLOCK DOWN CONVERTER – МАЛОШУМНЫЙ БЛОК ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ С ПОНИЖЕНИЕМ ЧАСТОТЫ): Устройство, устанавливаемое на параболической антенне-тарелке и предназначенное для усиления спутниковых сигналов и их преобразования в сигналы более низкой частоты. LNB-блок можно настраивать на прием сигналов с различной поляризацией (см. Поляризация). После LNB телевизионный сигнал передается по антенному кабелю с двойной экранировкой на спутниковый приемник с сохранением высокого качества сигнала. Универсальный LNB – блок стандартной на сегодняшний день версии, способный осуществлять прием во всем диапазоне частот от 10,7 до 12,72 ГГц как с вертикальной, так и с горизонтальной поляризацией.
    MEDIA HIGHWAY™ Запатентованная операционная система для оказания интерактивных услуг.

    MHP (MEDIA HOME PLATFORM – ДОМАШНЯЯ МЕДИЙНАЯ ПЛАТФОРМА) Операционная система (иногда называемая "промежуточное ПО"), используемая в цифровых приставках для получения интерактивных услуг через спутниковые, наземные и кабельные сети. MHP – достаточно новый, открытый стандарт, поддерживаемый всеми североевропейскими медийными компаниями (SVT, DR, YLE, NRK). Стандарт MHP обеспечивает различные функции и в настоящее время доступен в разных версиях.

    MPEG (MOVING PICTURES EXPERTS GROUP – ЭКСПЕРТНАЯ ГРУППА ПО ДВИЖУЩИМСЯ ИЗОБРАЖЕНИЯМ) Международная группа по вопросам стандартизации. Эта группа разработала стандарт MPEG-2 сжатия цифрового изображения и мультиплексирования видео- и аудио-сигналов.

    ГРУППОВОЕ ВЕЩАНИЕ Одновременная передача информации нескольким получателем.

    МНОГОЭЛЕМЕНТНАЯ ИЛИ АНТЕННА ТИПА "ВОЛНОВОЙ КАНАЛ" Стандартная антенна, используемая для приема сигналов наземного телевидения.

    МУЛЬТИПЛЕКСОР Устройство, обычно устанавливаемое на наземной передающей станции для объединения цифровых телевизионных сигналов в единый транспортный поток, передаваемый через спутниковый ретранслятор. Мультиплексор также используется для доставки сигнала по кабельным и наземным сетям.

    OPEN TV™ Запатентованная операционная система для оказания интерактивных услуг. Используется, помимо прочих, компанией Viasat.

    PAL (PHASE ALTERNATING LINE – ПОСТРОЧНОЕ ИЗМЕНЕНИЕ ФАЗЫ) Современный стандарт аналогового телевидения. Используется для передачи сигналов наземного и спутникового телевидения. Параметры: 50 Гц, 625 строк.

    ПАРАБОЛИЧЕСКАЯ АНТЕННА Антенна параболической формы, используемая для приема спутниковых сигналов. Обычно называется "тарелка". Параболическая антенна представляет собой отражатель, фокусирующий спутниковый сигнал на LNB-блоке, который усиливает сигнал. Большинство "тарелок" – смещенного типа, т.е. с несимметричной установкой LNB-блока. Это предотвращает наслоение на тарелке снега, что снизило бы качество сигнала.

    ПОВРЕМЕННАЯ ОПЛАТА Интерактивная услуга платного телевидения, при которой зритель самостоятельно выбирает и оплачивает те программы, которые он хочет смотреть, например, концерт или футбольный матч.

    ПОЛЯРИЗАЦИЯ Направление электрического и магнитного полей сигнала. В спутниках используется как вертикальная, так и горизонтальная поляризация. Это позволяет дважды использовать один и тот же частотный диапазон.

    QUATTRO LNB Универсальный LNB-блок с четырьмя выходами, используемый, в основном, в сетях SMATV и CATV. Четыре выхода служат для передачи сигналов разной поляризации в разных частотных диапазонах, что упрощает установку тарелки.

    ПОЛОЖЕНИЕ СПУТНИКА Положение на геостационарной орбите над Экватором, выделенное для спутников прямого вещания. Например, спутники SIRIUS
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #5 Добавлено: 12 августа 2009 10:40
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 4
    Награды:
      

    HDTV - Телебачення високої чіткості (UA)
    HDTV на сьогоднішній день - це сама високотехнологічна область цифрового телебачення, найвища точка розвитку телевізійних технологій.


    HDTV у декілька разів перевершує існуючі технології аналогового телебачення.

    HDTV - це якнайкраща якість зображення, яке можна порівняти з тим яке Ви бачите через чисту шибку.

    HDTV - це широкоекранне зображення, таке ж, як Ви бачите в кращих кінотеатрах.

    HDTV формат приніс нам теж, що і CD-програвач для музики. CD усунув тріск, сторонні шуми і свист в записах, а HDTV-формат виключив двоїння зображення, завмирання, "сніг" і низьку якість відео і звуку. Коли Ви дивитеся HDTV програму, то бачите її саме такою, якою вона виходить з ТБ-станції: живі кольори, легко читаний текст, висока якість звуку, супроводжуючого відео, що істотно підсилює враження від перегляду.

    HDTV не тільки передає кращу якість зображення, але і забезпечує об'ємний звук Dolby Digital 5.1 як в сучасних кінотеатрах.

    Стандарт HDTV (High Definition Television) прийнятий в США в 1996 році. Даний стандарт має формат 16:9. HDTV широко поширений в США, Китаї, Японії і Австралії. Зокрема, в Австралії і Японії більшість телекомпаній перейшли на стандарт HDTV. Спершу ми розглянемо телебачення, з яким ми стикаємося щодня, - аналогове віщання .
    Що дає нам HDTV телебачення:

    Відео

    HDTV входить в специфікації DTV (Digital Television, цифрове телебачення), які обумовлюють безліч різних дозволів відео. Два основні дозволи - це 720p і 1080i. Дозвіл 720p складає 1280x720 пікселів, що дає в сумі 921 600 пікселів , а дозвіл 1080i - 1920x1080, що дає цілих 2 073 600 пікселів .

    Звук

    Для порівняння пригадаємо, як відрізняється звук із застарілих аудіокасет, так і звук у форматі HDTV відрізняється від стандартного аналогового звуку, деякі програми HDTV використовують формат звуку Dolby Digital 5.1.

    Що потрібне для проглядання HDTV .


    Телевізор

    Телевізор потрібний обов'язково з підтримкою HDTV. Деякі телевізори мають вбудовані тюнери, інші - ні. Також можливе проглядання HDTV через HD проектор.

    Супутниковий ресівер для проглядання HDTV

    Супутниковий ресівер потрібний обов'язково з можливістю проглядання HDTV. У Росії на даному етапі часу можна приймати HDTV на європейському супутнику Sirius. Прийом здійснюється на супутникову антену розміром 2.4 метра і за допомогою карти Euro 1080.

    Джерело: satproblem.net

    HDTV - Телевидение высокой четкости (RU)
    HDTV на сегодняшний день - это сама высокотехнологическая область цифрового телевидения, наивысшая точка развития телевизионных технологий.


    HDTV в несколько раз превосходит существующие технологии аналогового телевидения.

    HDTV - это наилучшее качество изображения, которое можно сравнить с тем которое Вы видите через чистое оконное стекло.

    HDTV - это широкоэкранное изображение, такое же, как Вы видите в лучших кинотеатрах.

    HDTV формат принес нам тоже, что и CD-проигрыватель для музыки. CD устранил треск, посторонние шумы и свист в записях, а HDTV-формат исключил двоение изображения, замирания, "снег" и низкое качество видео и звука. Когда Вы смотрите HDTV программу, то видите ее именно такой, которой она выходит из ТВ-станции: живые цвета, легко читаный текст, высокое качество звука, сопровождающего видео, которое существенно усиливает впечатление от пересмотра.

    HDTV не только передает лучшее качество изображения, но и обеспечивает объемный звук Dolby Digital 5.1 как в современных кинотеатрах.

    Стандарт HDTV (High Definition Television) принят в США в 1996 году. Данный стандарт имеет формат 16:9. HDTV широко распространен в США, Китае, Японии и Австралии. В частности, в Австралии и Японии большинство телекомпаний перешли на стандарт HDTV. Сначала мы рассмотрим телевидение, с которым мы сталкиваемся ежедневно, - аналоговое вещание .
    Что дает нам HDTV телевидения:

    Видео

    HDTV входит в спецификации DTV (Digital Television, цифровое телевидение), которые обусловливают множество разных разрешений видео. Два основных разрешения - это 720p и 1080i. Разрешение 720p составляет 1280x720 пикселов, что дает в сумме 921 600 пикселов, а разрешение 1080i - 1920x1080, что дает целые 2 073 600 пикселов .

    Звук

    Для сравнения вспомним, как отличается звук из обветшалых аудиокассет, так и звук в формате HDTV отличается от стандартного аналогового звука, некоторые программы HDTV используют формат звука Dolby Digital 5.1.

    Что нужно для просмотра HDTV .


    телевизор

    телевизор нужен обязательно с поддержкой HDTV. Некоторые телевизоры имеют встроенные тюнеры, другие - нет. Также возможное проглядывание HDTV через HD проектор.

    Спутниковый ресивер для просмотра HDTV

    Спутниковый ресивер нужен обязательно с возможностью просмотра HDTV. В России на данном этапе времени можно принимать HDTV на европейском спутнике Sirius. Прием осуществляется на спутниковую антенну размером 2.4 метра и с помощью карты Euro 1080.

    Источник: satproblem.net
    ----------------------------------------
    ----------------------------------------
    --------------------------------------

    ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
    ТА ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ СТАНДАРТІВ СТИСНЕННЯ (UA)


    Сучасний технічний прогрес мовленнєвих технологій стосується всіх ланок мовленнє-вого тракту, і тому тут розглядається стан сучасного прогресу у відповідних напрямках
    Методи виробництва ТВ програм
    Сучасні телевізійні камери будуються як правило за матричним принципом представ-лення електронного образу передаваних зображень. Сучасний прогрес камер характеризується досягненням високої чутливості, високої чіткості зображень, яка може відповідати тисячам рядків розгортки, низького рівня власних шумів, наявністю досконалих систем внутрішньої корекції власних спотворень. Для сучасних камер характерна технологічність, здатність до адаптації до умов роботи, спеціальних вимог, тощо.
    Складність процесів перетворення зображень передаваних сцен в електричні сигнали, процесів формування та оброблення відеосигналів призводить до складної картини спотво-рень, що виникають. Їх зменшення є предметом досліджень, що їх проводять в світі.
    Аспекти виробництва відеоінформації включають телекомунікаційні середовища дос-тавки програмних матеріалів, формати обміну і представлення відеоінформації, відеоінтер-фейси, методи запису та зберігання, випробувальні матеріали та методи контролю й вимірю-вання спотворень відеосигналу. Цим аспектам присвячено рекомендації ITU, стандарти SMPTE, ІЕС та ETSI. Впровадження в Україні значної частини цих стандартів шляхом ство-рення відповідних національних стандартів увійшло в плани національної стандартизації, за якими ведуться відповідні розробки.
    Методи стиснення зображень
    Досконалість методів стиснення зображень врешті решт визначає швидкість цифрового потоку за певного рівня якості відтворюваного зображення.
    На сьогоднішній день цифрове оброблення і стиснення зображень є самостійною вели-чезною галуззю науки, досягнення якої є визначальними для успіхів інформаційного суспі-льства.
    В сучасних системах оброблення інформації в мовленнєвих застосуваннях впроваджено значну частину розроблених в світі ідей та методів, проте є ще великий простір щодо їх подальшого вдосконалення. Методи, що знайшли широке використання на практиці, стандартизовано в світі в групах стандартів JPEG, JPEG-2000, MPEG-1, MPEG-2, MPEG-4, MPEG-7, MPEG-21, MPEG-23. Ці стандарти є основою використання передових інфокомунікаційних технологій в мовленнєвих та інших аудіовізуальних застосованнях.
    На теперішній час в Україні впроваджено групу стандартів JPEG, почато впровадження групи стандартів JPEG-2000, впроваджено групу стандартів MPEG-1, впроваджено 4 з 11 стандартів групи MPEG-2, почато розроблення стандартів групи MPEG-4.
    Для теперішнього часу характерним є масовий перехід в світі від використання методу стиснення зображень, визначеного стандартом H.262|MPEG-2 “Відео” до більш досконалого методу, визначеному в стандарті H.264|MPEG-4 AVC. Цей перехід дозволить передавати в одному частотному ТВ каналі замість 4-6 ТВ програм – 8-10 програм телебачення стандарт-ної чіткості, та замість 1 програми телебачення високої чіткості передавати 2-3 програми ви-сокої чіткості.
    Слід відмітити, що стандарт H.264|MPEG-4 AVC є результатом вдосконалення стандар-ту H.262|MPEG-2 “Відео”, і він об’єднує інструменти стиснення зображення, представленого в графічному поелементному форматі.
    Нові дослідження Європейського союзу мовлення присвячено впровадженню методів об’єктно-орієнтованого стиснення зображень, визначених стандартом MPEG-4 “Відео”, впровадження яких призведе до нового суттєвого скорочення швидкості цифрового потоку. Можна очікувати, що через 3-5 років відбудеться ще 2-3 кратне скорочення швидкості циф-рового потоку, тобто в частотному ТВ каналі вже можна буде передавати 20-30 ТВ програм стандартної чіткості, або 4-9 програм телебачення високої чіткості.
    Об’єктно орієнтоване кодування зображень потребує системи дескрипторів об’єктів, яка складає зміст групи стандартів MPEG-7. Використання дескрипторів уможливлює знахо-дження необхідних складових створюваної відеосцени з будь яких сайтів по признаках, ви-значених дескриптором.
    Подальший прогрес призведе до конвергенції мовленнєвих та мультимедійних технологій. Цей процес вже почато. Характеристики конвертованого аудіовізуального середовища визначено стандартом MPEG-21.
    Стрімкий прогрес технологій оброблення зображень буде весь час призводити до зміни технологій, направленої на подальше вдосконалення інфокомунікаційних систем.
    Швидше за все, ми прийдемо до систем, в яких методи кодування будуть передаватися у вигляді програм декодерів або їх кодів спільно з контентом, і це нас звільнить від проблеми сумісності технологій.
    Системи цифрового мовлення
    В телебаченні всесвітньо визнаними системами є європейські системи DVB.
    На сьогоднішній час мовлення здійснюють системами 1 покоління DVB-T, DVB-S, DVB-C, DVB-MMDS, DVB-MVDS, DVB-LMDS, які, хоч вони первинно призначені для ТВ мовлення, вони одночасно є системами звукового та мультимедійного мовлення.
    Для мультимедійного мовлення на носимі термінали використовується система DVB-H, використання якої вже широко розповсюджується в світі.
    Вже закінчено розроблення стандартів на системи мовлення 2 покоління DVB-T2,
    DVB-S2, DVB-C2, використання яких надасть можливість збільшити швидкість цифрового потоку, передаваного в частотному ТВ каналі.
    Європейським проектом DVB розпочато роботу з розроблення нового покоління сис-тем наземного (DVB-T2) та кабельного (DVB-C2) мовлення, які б відповідали новим вимо-гам та додатково дозволяли б реалізувати у повному обсязі інтерактивні служби. В системах другого покоління використовують адаптивні методи попередньої обробки програмного по-току, методи модуляції та кодування, що дозволяє збільшити кількість програм мовлення без зміни ширини смуги частот.
    В стандарті на друге покоління систем супутникового мовлення DVB-S2 вже реалізо-вано адаптивні режими передавання, за яких від приймача через зворотний канал передають інформацію щодо умов приймання, що дозволяє адаптувати систему передавання до цих конкретних умов приймання вибором відповідних швидкостей коду та методу модуляції, що збільшує ефективність цієї системи. Крім того, в цій системі вже використовують універса-льний потік, якій дозволяє за допомогою спеціальних механізмів здійснювати на теперішній час передавання даних у будь-якому форматі, включаючи дані в форматі MPEG-4 AVC.
    Технічним модулем Проекту DVB вже розпочато дослідження щодо системи цифрово-го кабельного мовлення другого покоління (DVB-C2). В цьому стандарті, шляхом вдоскона-лення транспортного шару системи DVB передбачають збільшення на 30 % пропускної здат-ності кабельних розподільчих мереж для доставляння сигналів телебачення високої чіткості, відео за замовленням (VOD) та інших інтерактивних служб.
    У другому поколінні систем наземного телевізійного мовлення (DVB-T2) реалізують найсучасніші методи модуляції та кодування, що дозволяє збільшити ефективність викорис-тання обмеженого радіочастотного ресурсу. Ці системи плануються на заміну систем першо-го покоління, однак в Європі обидві системи (DVB-T та DVB-T2) будуть використовуватись одночасно ще досить тривалий час. На відміну від системи DVB-T, в другому поколінні сис-тем визначено використання інших методів корегувального кодування, що дозволяє забезпе-чувати необхідну якість за умов впливу шумів та завад значного рівня, що є особливо прита-манним для наземного середовища передавання. Також передбачено таку організацію муль-типлексу, за якої в приймачі будуть обробляти тільки ту його частину, в якій передають дані конкретної програми. Нові для систем наземного мовлення методи модуляції, такі як
    КАМ-256, та більш високий порядок швидкого перетворення Фур’є (визначено режими 16k та 32k) з можливістю вибору додаткових значень тривалості захисного інтервалу та кількості допоміжних носійних коливань в кадрі OFDM, підвищать ефективність системи передавання до 45 %.
    На сьогоднішній день прогрес систем DVB прийшов до передавання в мовленнєвому середовищі інформації програм та іншої телекомунікаційної інформації за IP-протоколом, що є основою конвергенції служб.
    Нові покоління систем більш гнучкі, адаптивні зо умов передавання та до застосовань, більш дружні до користувачів.
    В Україні вже впроваджено 35 з 129 стандартів ETSI та деяких інших стандартів, ів яких визначено основні аспекти щодо систем DVB, і планується продовження розробки від-повідних національних стандартів цього напрямку.
    Системи відтворення відеоінформації
    Сучасний рівень світового прогресу характеризується великим різноманіттям принци-пів відтворення відеоінформації, використовуваних на практиці.
    В ТВ та мультимедійних системах найбільш широко використовуються рідиннокриста-лічні дисплеї. Вони придатні для відтворення зображень стандартної, високої та надвисокої чіткості. Це уможливило впровадження телебачення високої чіткості.
    На сьогоднішній час також використовуються дисплеї, що працюють за іншими прин-ципами – плазмові, світлодіодні, проекційні та інші.
    В стандартах IEC визначено методи вимірювання характеристик різних типів дисплеїв для мультимедійних застосовань. Ці стандарти вже впроваджено в Україні. Сферу застосу-вання цих стандартів може бути поширено на дисплеї ТВ приймачів цифрового мовлення.
    Системи оцінки і моніторінгу якості зображень
    Оскільки в цифровому мовленні використовують компроміс між ступенем стиснення аудіовізуальної інформації та швидкістю цифрового потоку, надзвичайно важливо здійсню-вати контроль якості відтворювальної інформації.
    В ТВ мовленні використовують оцінку і контроль якості зображень на різних шарах моделі відкритих систем ISO, в тому числі, оцінюють якість передавання цифрового сигналу за технічними параметрами, якість передавання цифрового потоку за параметрами, які хара-ктеризують роботи системи, а також якість відтворювальної інформації.
    В Рекомендаціях МСЕ визначено жорсткі вимоги до трактів мовлення, і для задоволен-ня цих вимог необхідно мати відповідну метрологічну базу. В Україні почато розроблення відповідних національних стандартів.
    Стан національної стандартизації
    На сьогоднішній день в Україні розроблено нормативну базу впровадження першої чер-ги систем цифрового мовлення. Створено приблизно 100 стандартів в сфері цифрового теле-візійного та мультимедійного мовлення та інших аудіовізуальних застосовань.
    Необхідно продовження цієї роботи, враховуючи велику динаміку розроблення світо-вих стандартів в сфері аудіовізуальних та інших інфокомунікаційних технологій.

    ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ТЕХНОЛОГИЙ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
    ТА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НОВЫХ СТАНДАРТОВ СЖАТИЯ (RU)


    Современный технический прогресс речевых технологий касается всех ланок речевого тракта, и потому здесь рассматривается состояние современного прогресса в соответствующих направлениях
    Методы производства ТВ программ
    Современные телевизионные камеры строятся как правило по матричному принципу представления электронного образа передаваемых изображений. Современный прогресс камер характеризуется достижением высокой чувствительности, высокой четкости изображений, которая может отвечать тысячам строк развертки, низкого уровня собственных шумов, наличием совершенных систем внутренней коррекции собственных искажений. Для современных камер характерная технологичность, способность к адаптации к условиям работы, специальных требований, и тому подобное.
    Сложность процессов превращения изображений передаваемых сцен в электрические сигналы, процессов формирования и обрабатывания видеосигналов приводит к сложной картине искажений, которые возникают. Их уменьшение является предметом исследований, что их проводят в мире.
    Аспекты производства видеоинформации включают телекоммуникационные среды доставки программных материалов, форматы обмена и представления видеоинформации, видеоинтерфейсы, методы записи и хранения, испытательные материалы и методы контроля и измерения искажений видеосигнала. Этим аспектам посвящены рекомендации ITU, стандарты SMPTE, ИЕС и ETSI. Внедрение в Украине значительной части этих стандартов путем создания соответствующих национальных стандартов вошло в планы национальной стандартизации, за которыми ведутся соответствующие разработки.
    Методы сжатия изображений
    Совершенство методов сжатия изображений в конечном итоге определяет скорость цифрового потока при определенном уровне качества воспроизводимого изображения.
    На сегодняшний день цифровое обрабатывание и сжатие изображений является самостоятельной огромной областью науки, достижения которой являются определяющий для успехов информационного общества.
    В современных системах обрабатывания информации в речевых приложениях внедрена значительная часть разработанных в мире идей и методов, однако есть еще большое пространство относительно их последующего совершенствования. Методы, которые нашли широкое использование на практике, стандартизированы в мире в группах стандартов JPEG, JPEG-2000, MPEG-1, MPEG-2, MPEG-4, MPEG-7, MPEG-21, MPEG-23. Эти стандарты являются основой использования передовых інфокомунікаційних технологий в речевых и других аудиовизуальных застосованнях.
    На настоящее время в Украине внедрена группа стандартов JPEG, начато внедрение группы стандартов JPEG-2000, внедрена группа стандартов MPEG-1, внедрено 4 из 11 стандартов группы MPEG-2, начато разрабатывание стандартов группы MPEG-4.
    Для настоящего времени характерным является массовый переход в мире от использования метода сжатия изображений, определенного стандартом H.262|MPEG-2 “Видео” к более совершенному методу, определенному в стандарте H.264|MPEG-4 AVC. Этот переход позволит передавать в одном частотном ТВ канале вместо 4-6 ТВ программ – 8-10 программ телевидения стандартной четкости, и вместо 1 программы телевидения высокой четкости передавать 2-3 программы высокой четкости.
    Следует заметил, что стандарт H.264|MPEG-4 AVC является результатом совершенствования стандарта H.262|MPEG-2 “Видео”, и он объединяет инструменты сжатия изображения, представленного в графическом поэлементном формате.
    Новые исследования Европейского союза вещания посвящены внедрению методов объектно-ориентированного сжатия изображений, определенных стандартом MPEG-4 “Видео”, внедрение которых приведет к новому существенному сокращению скорости цифрового потока. Можно ожидать, что через 3-5 лет состоится еще 2-3 кратное сокращение скорости цифрового потока, то есть в частотном ТВ канале уже можно будет передавать 20-30 ТВ программ стандартной четкости, или 4-9 программ телевидения высокой четкости.
    Объектный ориентированная кодировка изображений нуждается в системе дескрипторов объектов, которая составляет содержание группы стандартов MPEG-7. Использование дескрипторов делает возможным нахождение необходимых составляющих создаваемой видеосцены из будь каких сайтов по признаках, определенных дескриптором.
    Последующий прогресс приведет к конвергенции речевых и мультимедийных технологий. Этот процесс уже начат. Характеристики конвертированной аудиовизуальной среды определенно стандартом MPEG-21.
    Стремительный прогресс технологий обрабатывания изображений будет все время приводить к изменению технологий, направленному на последующее совершенствование інфокомунікаційних систем.
    Скорее всего, мы придем к системам, в которых методы кодировки будут передаваться в виде программ декодеров или их кодов совместно из контентом, и это нас освободит от проблемы совместимости технологий.
    Системы цифрового вещания
    В телевидении всемирно признанными системами являются европейские системы DVB.
    На сегодняшнее время вещания осуществляют системами 1 поколение DVB-T, DVB-S, DVB-C, DVB-MMDS, DVB-MVDS, DVB-LMDS, которые, хоть они первично предназначенные для ТВ вещания, они одновременно являются системами звукового и мультимедийного вещания.
    Для мультимедийного вещания на носимі терминалы используется система DVB-H, использование которой уже широко распространяется в мире.
    Уже закончено разрабатывание стандартов на системы вещания 2 поколения DVB-T2
    DVB-S2, DVB-C2, использование которых предоставит возможность увеличить скорость цифрового потока, передаваемого в частотном ТВ канале.
    Европейским проектом DVB начата работа из разрабатывания нового поколения систем наземного (DVB-T2) и кабельного (DVB-C2) вещания, которые бы отвечали новым требованиям и дополнительно позволяли бы реализовать в полном объеме интерактивные службы. В системах второго поколения используют адаптивные методы предыдущей обработки программного потока, методы модуляции и кодировки, что позволяет увеличить количество программ вещания без изменения ширины полосы частот.
    В стандарте на второе поколение систем спутникового вещания DVB-S2 уже реализованы адаптивные режимы передаваемости, за которых от приемника через обратный канал передают информацию относительно условий принятия, что позволяет адаптировать систему передаваемости к этим конкретным условиям принятия выбором соответствующих скоростей кода и метода модуляции, которая увеличивает эффективность этой системы. Кроме того, в этой системе уже используют универсальный поток, которой позволяет с помощью специальных механизмов осуществлять на настоящее время передаваемость данных в любом формате, включая данные в формате MPEG-4 AVC.
    Техническим модулем Проекта DVB уже начато исследование относительно системы цифрового кабельного вещания второго поколения (DVB-C2). В этом стандарте, путем совершенствования транспортного слоя системы DVB предусматривают увеличение на 30 % пропускной способности кабельных распределительных сетей для доставки сигналов телевидения высокой четкости, видео по заказу (VOD) и других интерактивных служб.
    Во втором поколении систем наземного телевизионного вещания (DVB-T2) реализуют самые современные методы модуляции и кодировки, что позволяет увеличить эффективность использования ограниченного радиочастотного ресурса. Эти системы планируются на замену систем первого поколения, однако в Европе обе системы (DVB-T и DVB-T2) будут использоваться одновременно еще достаточно длительное время. В отличие от системы DVB-T, во втором поколении систем определенно использование других методов корегувального кодировки, что позволяет обеспечивать необходимое качество при условиях влияния шумов и помех значительного уровня, которые являются особенно присущими для наземной среды передаваемости. Также предусмотрена такая организация мультиплекса, при которой в приемнике будут обрабатывать только ту его часть, в которой передают данные конкретной программы. Новые для систем наземного вещания методы модуляции, такие как
    КАМ-256, но высший порядок быстрого превращения Фурье (определенно режимы 16k и 32k) с возможностью выбора дополнительных значений длительности защитного интервала и количества вспомогательных носійних колебаний в кадре OFDM, повысят эффективность системы передаваемости до 45 %.
    На сегодняшний день прогресс систем DVB пришел к передаваемости в речевой среде информации программ и другой телекоммуникационной информации за IP-протоколом, который является основой конвергенции служб.
    Новые поколения систем более гибкие, адаптивные зо условий передаваемости и к застосовань, более дружественные к пользователям.
    В Украине уже внедрено 35 из 129 стандартов ETSI и некоторых других стандартов, ів которых определенно основные аспекты относительно систем DVB, и планируется продолжение разработки соответствующих национальных стандартов этого направления.
    Системы воссоздания видеоинформации
    Современный уровень мирового прогресса характеризуется большим многообразиям принципов воссоздания видеоинформации, используемых на практике.
    В ТВ и мультимедийных системах наиболее широко используются рідиннокристалічні дисплеи. Они пригодны для воссоздания изображений стандартной, высокой и сверхвысокой четкости. Это сделало возможным внедрение телевидения высокой четкости.
    На сегодняшнее время также используются дисплеи, которые работают за другими принципами, – плазменные, светодиодные, проекционные и другие.
    В стандартах IEC определенно методы измерения характеристик разных типов дисплеев для мультимедийных застосовань. Эти стандарты уже внедрены в Украине. Область применения этих стандартов может быть распространено на дисплее ТВ приемников цифрового вещания.
    Системы оценки и моніторінгу качества изображений
    Поскольку в цифровом вещании используют компромисс между степенью сжатия аудиовизуальной информации и скоростью цифрового потока, чрезвычайно важно осуществлять контроль качества воспроизводительной информации.
    В ТВ вещании используют оценку и контроль качества изображений на разных слоях модели открытых систем ISO, в том числе, оценивают качество передаваемости цифрового сигнала за техническими параметрами, качество передаваемости цифрового потока за параметрами, которые характеризуют работы системы, а также качество воспроизводительной информации.
    В Рекомендациях МСЕ определенно жесткие требования к трактам вещания, и для удовлетворения этих требований необходимо иметь соответствующую метрологическую базу. В Украине начато разрабатывание соответствующих национальных стандартов.
    Состояние национальной стандартизации
    На сегодняшний день в Украине разработана нормативная база внедрения первой очереди систем цифрового вещания. Создано приблизительно 100 стандартов в сфере цифрового телевизионного и мультимедийного вещания и других аудиовизуальных застосовань.
    Необходимо продолжение этой работы, учитывая большую динамику разрабатывания мировых стандартов в сфере аудиовизуальных и других інфокомунікаційних технологий.
    ----------------------------------------
    ----------------------------------------
    --------------------------------------
    DVB-S (UA)
    Стандарт DVB-S Супутникове ТБ (SAT) мовлення було і залишається найшвидшим, надійнішим і економічнішим способом подачі ТБ сигналу високої якості в будь-яку точку обширного простору. Всі мовні штучні супутники Землі (ШСЗ) розміщуються на так званій геостаціонарній орбіті (ГО) - круговій орбіті заввишки ~36000 км. в плоскості екватора. Знаходячись на ГО, супутник нерухомий відносно поверхні Землі, оскільки обертається з тією ж кутовою швидкістю, що і Земля. Зона видимості геостационарной ШСЗ - біля одной третини земної поверхні. Для SAT мовлення виділені спеціальні ділянки радіочастотного спектру в сантиметровому діапазоні хвиль, де допускається підвищена щільність потоку потужності з ШСЗ. Найбільш освоєна ділянка KU-диапазона з частотами 11,7.12,5 Ггц. Мовну потужність ШСЗ в даній точці прийому прийнято характеризувати еквівалентною ізотропно випромінюваною потужністю (ЕІВП), що є творінням вихідної потужності передавача ШСЗ на коефіцієнт посилення передавальної антени в даному напрямі. ЕІВП зазвичай виражається в дб\Вт (dbw) і зазвичай складає 45.60 dbw. У сусідніх діапазонах 10,7.11,7 Ггц і 12,5.12,75 Ггц віщають супутники так званої фіксованої супутникової служби з типовими значеннями ЕІВП 38.52 dbw. Однією з особливостей вживання ЕІВП є обмеженість енергетичного потенціалу супутникового ретранслятора, через що в SAT мовленні традиційно використовують методи обробки, що вимагають мінімального відношення несущая/шум (C/n) на вході демодулятора в обмін, наприклад, на смугу частот сигналу. У аналоговому мовленні це був вибір частотної модуляції (замість аналогової), а в цифровому мовленні доводиться застосовувати потужне каскадне перешкодостійке кодування і модуляцію з невисокими кратностямі (наприклад, QPSK замість більш високошвидкісний 16 QAM). Додатковою особливістю цифрового мовлення SAT є той факт, що багатопрограмне мовлення здійснюється за рахунок мультіплексированія в цифровому потоці, а робота передавача ІСЗ здійснюється млосна такою, що одной несе в нелінійному режимі, що дозволяє підвищити його вихідну потужність на 2,5.4 db. Таке підвищення енергетики еквівалентне зменшенню діаметру рефлектора приймальної антени в 2 рази порівняно з прийомом сигналів аналогового мовлення. У 1994г. в рамках консорціуму DVB Project був створений Європейський стандарт супутникової цифрової системи багатопрограмного ТБ мовлення - стандарт DVB-S, що працює в смузі частот 11/12 Ггц (European Standard EN 300 421 v.1.1.2, 1997-08). Для цілей SAT мовлення виділені смуги частот в діапазонах 12, 29, 40 і 85 Ггц. У діапазонах 40 Ггц і 85 Ггц виділений спектр частот шириною в 2 Ггц. У жовтні 1996г. був прийнятий проект Рекомендації по загальних функціональних вимогах до багатопрограмних систем SAT мовлення в смузі частот 11/12 Ггц, а вже в жовтні 1999г. був вироблений проект нової Рекомендації, що враховує, що в світі існують чотири схожі по архітектурі системи: стандарт DVB-S (Система А), DSS (Система В), G1-MPEG-2 (Система З) і ISDB-S (Система D). Система А (стандарт DVB-S) розроблена європейським консорціумом DVB Project і призначена для доставки служб багатопрограмного ТБ мовлення або ТВЧ в частотних діапазонах фіксованою і радіомовною SAT служб (10,7.12,75 Ггц) з їх безпосереднім прийомом на домашні інтегральні приймачі-декодери, а також на приймачі, підключені до систем з SAT колективними ТБ антенами SMATV (Satellite Master Antenna ТБ), і систем кабельного телебачення (СКТ) при первинному і вторинному розподілах програм ТБ мовлення. В даний час практичне все цифрове SAT ТВ мовлення на всі п'ять континентів здійснюється за стандартом DVB-S. Існує два основні способи цифрової передачі SAT сигналів: - передача N стислих цифрових сигналів на N що несуть; - ультіплексированіє N стислих цифрових сигналів і їх передача на тій, що одной несе. Число програм ТБ мовлення, яке можна передавати за допомогою одного супутникового транспондера, залежить від необхідної швидкості передачі інформації, компонентного або композитного формату кодування для джерела сигналу, якості і роздільної здатності вихідного зображення, критичності алгоритму стискування до деяких видів зображень і необхідної якості відновленого зображення. Досягнення в області стискування даних дозволяє організувати велике колічество цифрових високоякісних ТБ каналів відносно низькими швидкостями (менше 1 Мбіт/с, що еквівалентне 20-25 ТБ каналів в стандартній смузі SAT каналу величиною 27 Мгц). У багатьох випадках допустима і швидкість в 400 кбіт/с, що еквівалентно не менше 60 ТБ каналів з одного транспондера. На передавальній стороні виконуються наступні перетворення потоку даних для його адаптації до каналу: - транспортне мультіплексированіє і рандомізація для дисперсії енергії; - зовнішнє кодування за допомогою коди Рида-Соломона (RS); - згортальне перемеженіє і внутрішнє кодування з використанням виколотої згортальної коди; - формування сигналу в основній смузі частот і його модуляція.
    DVB-S (RU)

    Стандарт DVB-S Спутниковое ТВ (SAT) вещания было и остается самым быстрым, более надежным и более экономическим способом подачи ТВ сигнала высокого качества в любую точку обширного пространства. Все языковые искусственные спутники Земли (ШСЗ) размещаются на так называемой геостационарной орбите (ГО) - круговой орбите высотой ~36000 км. в плоской экватора. Находясь на ГО, спутник неподвижен относительно поверхности Земли, поскольку вращающийся с той же угловой скоростью, что и Земля. Зона видимости геостационарной ШСЗ - около одной трети земной поверхности. Для SAT вещания выделены специальные участки радиочастотного спектра в сантиметровом диапазоне волн, где допускается повышенная плотность потока мощности из ШСЗ. Наиболее освоенный участок KU-диапазона с частотами 11,7.12,5 Ггц. Языковую мощность ШСЗ в данной точке приема принято характеризовать эквивалентной изотропно излучаемой мощностью (ЕИВП), которая является творением исходной мощности передатчика ШСЗ на коэффициент усиления передаточной антенны в данном направлении. ЕИВП обычно выражается в дб\Вт (dbw) и обычно составляет 45.60 dbw. В соседних диапазонах 10,7.11,7 Ггц и 12,5.12,75 Ггц вещают спутники так называемой фиксированной спутниковой службы с типичными значениями ЕИВП 38.52 dbw. Одной из особенностей употребления ЕИВП есть ограниченность энергетического потенциала спутникового ретранслятора, из-за чего в SAT вещании традиционно используют методы обработки, которые требуют минимального отношения несущая/шум (C/n) на входе демодулятора в обмен, например, на полосу частот сигнала. В аналоговом вещании это был выбор частотной модуляции (вместо аналоговой), а в цифровом вещании придется применять мощную каскадную помехоустойчивую кодировку и модуляцию с невысокими кратностям(например, QPSK вместо более высокоскоростной 16 QAM). Дополнительной особенностью цифрового вещания SAT является тот факт, что многопрограммное вещание осуществляется за счет мультиплексирования в цифровом потоке, а робота передатчика ИСЗ осуществляется томная такой, что одной несет в нелинейном режиме, что позволяет повысить его исходную мощность на 2,5.4 db. Такое повышение энергетики эквивалентно уменьшению диаметра рефлектора приемной антенны в 2 раза в сравнении с приемом сигналов аналогового вещания. В 1994г. в рамках консорциума DVB Project был создан Европейский стандарт спутниковой цифровой системы многопрограммного ТВ вещания - стандарт DVB-S, который работает в полосе частот 11/12 Ггц (European Standard EN 300 421 v.1.1.2, 1997-08). Для целей SAT вещания выделенные полосы частот в диапазонах 12, 29, 40 и 85 Ггц. В диапазонах 40 Ггц и 85 Ггц выделенный спектр частот шириной в 2 Ггц. В октябре 1996г. был принятый проект Рекомендации по общим функциональным требованиям к многопрограммным системам SAT вещания в полосе частот 11/12 Ггц, а уже в октябре 1999г. был выработанный проект новой Рекомендации, которая учитывает, что в мире существуют четыре похожих по архитектуре системы: стандарт DVB-S (Система А), DSS (Система В), G1-MPEG-2 (Система Из) и ISDB-S (Система D). Система А (стандарт DVB-S) разработанная европейским консорциумом DVB Project и предназначенная для доставки служб многопрограммного ТВ вещания или ТВЧ в частотных диапазонах фиксированной и радиовещательной SAT служб (10,7.12,75 Ггц) с их непосредственным приемом на домашние интегральные приемники-декодеры, а также на приемники, подключенные к системам из SAT коллективными ТВ антеннами SMATV (Satellite Master Antenna ТВ), и систем кабельного телевидения (СКТ) при первичном и вторичном распределениях программ ТВ вещание. В настоящее время практическое все цифровое SAT ТВ вещание на все пять континентов осуществляется по стандарту DVB-S. Существует два основных способа цифровой передачи SAT сигналов: - передача N сжатых цифровых сигналов на N что несут; - мультиплексирование N сжатых цифровых сигналов и их передача на той, что одной несет. Число программ ТВ вещание, которое можно передавать с помощью одного спутникового транспондера, зависит от необходимой скорости передачи информации, компонентного или композитного формата кодировки для источника сигнала, качества и разрешающей способности исходного изображения, критичности алгоритма сжатия к некоторым видам изображений и необходимого качества возобновленного изображения. Достижение в области сжатия данных позволяет организовать большое количество цифровых высококачественных ТВ каналов относительно низкими скоростями (менее 1 Мбит/с, что эквивалентное 20-25 ТВ каналов в стандартной полосе SAT канала величиной 27 Мгц). Во многих случаях допустимая и скорость в 400 кбіт/с, что эквивалентно не менее 60 ТВ каналов из одного транспондера. На передаточной стороне выполняются следующие превращения потока данных для его адаптации к каналу: - транспортное мультиплексирование и рандомизация для дисперсии энергии; - внешняя кодировка с помощью кода Рида-Соломона (RS); - сверхточное перемежение и внутренняя кодировка с использованием выколотого сверхточного кода; - формирование сигнала в основной полосе частот и его модуляция.

    Добавлено спустя 20 минут 46 секунд:

    Какие бывают спутниковые антенны
    3 мая 2009, 15:45

    В общем, пора приступить к написанию постов по конкретным элементам систем приема спутникового ТВ. Начну - с антенн.

    Как я уже писал, уровень сигнала геостационарного спутника очень мал, поэтому для приема применяются узконаправленные антенны. Любая спутниковая антенна имеет в своем составе малошумящий деполяризатор-усилитель-конвертер (LNB - Low Noise Block). Фактически, сама “антенна” очень мала, а громадные “тарелки” - это всего лищь отражатели, фокусирующие сигнал в одной точке.

    Самый простой и распространенный тип спутниковой антенны - это однозеркальная антенна с параболическим отражателем. Как известно, замечательное свойство параболы состоит в том, что параллельные ее оси лучи она фокусирует в одну точку. Если же изготовить металлический отражатель в форме параболы, то радиоволны от спутника, отразившись от него, сфокусируются в этой точке, в которой и размещается собственно приемная антенна, встроенная в LNB.

    Выпускаются прямофокусные и оффсетные антенны. Прямофокусная антенна имеет осесимметричную форму, конвертер на ней располагается по центру. Принцип работы такой антенны наглядно можно показать на рисунке:

    Подобная конструкция довольно проста, прямофокусные антенны можно собирать из отдельных “лепестков”, что дает преимущество при изготовлении больших антенн.

    К сожалению, у прямофокусных тарелок имеются и недостатки. Во-первых, на рисунке “угол места” спутника (”высота” его над горизонтом) не очень большой. Если же спутник находится достаточно высоко (как чаще и бывает, например, в Москве угол места для Eutelsat 36A составляет 26 градусов), то “тарелка” смотрит высоко в небо и собирает внутри себя все осадки. Напомню, что СВЧ-сигнал через снег и воду не проходит. Во-вторых, у прямофокусной тарелки крепление конвертера находится довольно высоко, и для его обслуживания приходится куда-нибудь залезать.

    Второй вариант - офсетные (то есть “смещенные”) тарелки, где “срез” делается не перпендикулярно оси параболы, а под некоторым углом. Выглядит это так:

    Такая антенна отражает лучи не перпендикулярно своей плоскости, а “вниз”. Конвертер у нее находится не напротив центра антенны, а выносится в точку фокуса на “штанге”, прикрепленной к нижней части отражателя. В отличие от крепления конвертера на прямофокусной антенне, эта штанга с конвертером не “затеняют” полезную площадь отражателя, поэтому антенны небольших размеров (до метра в диаметре) преимущественно деляют офсетными.

    Кстати, для жильцов дома напротив офсетная тарелка кажется направленной в их сторону, что пугает всевозможных параноидальных старушек. Они начинают писать письма во все инстанции с обвинениями владельца антенны в собственных болячках - “он нас облучает”. Не надо ставить очень большие антенны прямо перед чьими-то окнами.

    Довольно важный показатель для параболической антенны - фокусное расстояние. В большинстве простых случаев оно не имеет значения, но при сборке систем для C-диапазона или установке мультифидов знание его будет очень полезно. Подробнее о влиянии фокусного расстояни речь пойдет в следующих записях, посвященных сложным приемным системам.

    Отдельно следует упомянуть сетчатые или перфорированные антенны. Если “сетки”, особенно прямофокусные, довольно распространены и неплохо себя зарекомендовали в C-диапазоне, то для Ku-диапазона они не очень хороши. Из-за эффектов волновой оптики на отражение радиосигнала не влияют мелкие отверстия в рефлекторе, по размерам сравнимые с длиной волны. Для C-диапазона вполне допустимо изготовление антенн из мелкоячеистой сетки. Такие антенны получаются дешевле “сплошных” и выдерживают большую ветровую нагрузку, а это при диаметре полтора-два метра уже критично.

    В Ku-диапазоне такие антенны уже не очень хороши. Впрочем, и здесь есть возможность снизить ветровую нагрузку. Питерская фирма Lans выпускает небольшие (60, 90 и 120 см) перфорированные антенны для Ku-диапазона. Они делаются не из сетки, а из металлического листа с небольшими (2-3 мм) отверстиями. Стоимость, правда, возрастает за счет использования перфорированного стального листа, но не критично. У меня стоят две такие антенны (60 и 90 см), я не жалуюсь.

    Кроме однозеркальных параболических антенн, существуют и другие варианты антенн с отражателем. Я упомяну про антенны Кассегрена, Грегори и тороидальные антенны. Схемы Кассегрена и Грегори - это антенны с двумя рефлекторами. У Кассегрена первый рефлектор имеет параболическую форму, второй - гиперболическую, у Грегори оба рефлектора - параболы. Полезное свойств таких антенн - низкая кроссполяризация, то есть они эффективно предотвращают “смешивание” сигналов разных поляризаций. В большинстве случаев это неважно, но такие антенны используются некоторыми энтузиастами спутникового ТВ. Подробнее о них можно прочитать на форуме Альяно. На фотографии - антенна Грегори, сделанная на базе обычной офсетной “параболы”.

    Отдельно стоит упомянуть про “тороидальные” антенны. Этот тип двухзеркальных антенн появился сравнительно недавно, но сразу получил большое распространение. Замечательное свойство тороидальной антенны состоит в том, что она нормально фокуирует всю “дугу Кларка”, а не один-единственный спутник, на который она направлена. Такая антенна позволяет одновременно принимать спутники с разбросом орбитальных позиций в 50 градусов. Согласитесь, звучит заманчиво. К сожалению, сейчас выпускаются только тороидалки, эквивалентные по параметрам 90 см антенне, а это не очень много для приема интересных “европейских” спутников. В Москве на 90 см можно принимать 9E, 13°E, 36E и 80E - две “обычные” тарелки (одна с мультифидом 9+13+36) обойдутся дешевле.

    В сытой и богатой Европе, над которой висит множество мощных спутников, иногда применяют диэлектрические антенны, в которых фокусировка осуществляется “линзой” из диэлектрика. Знающий физику поймет, не знающий - поверит на слово. Отражатель в таких антеннах - плоский, а LNB крепятся на специальном держателе.

    Кроме того, недавно появились плоские антенны. В них нет LNB, а антенна состоит из множества одинаковых приемных “модулей”, работающих по принципу фазированной решетки. Контролер антенны может переключать эти модули в соответствии с заданным направлением и поляризацией сигнала.

    Стоимость даже небольшой такой антенны довольно высока - представьте, сколько в ней напихано малошумящих СВЧ-транзисторов.

    Напоследук упомяну о том, что в той же сытой и благополучной Европе для приема спутников можно применять и “обычные” направленные антенны (вариации на тему Яги, радиолюбители поймут). В таких антеннах LNB “встроен” в антенну - как усилитель в популярные “польские” антенны для эфирного ТВ.

    Несмотря на обилие “экзотических” антенн, “любительские” системы приема спутникового ТВ обычно построены на базе однозеркальных параболических антенн. Поэтому дальше речь пойдет именно про них.

    В России и на Украине доступно огромное количество спутниковых антенн разных производителей: польские Globo, Mabo, датские Triax, харьковские “Вариант”, ульяновские “Супрал”, петербургские Lans, немецкие Golden Interstar, и многочисленные китайские поделки на тему “2 метра из фольги”. Выбор богат, но сильно зависит от региона, поэтому ограничусь общими рекомендациями.

    Большие антенны (более 120 см в диаметре) применяются в основном в C-диапазоне, для них важно знание фокусного расстояния для правильного выбора облучателя на конвертер. Эти антенны часто бывают прямофокусными. В C-диапазоне допустимо применение недорогих антенн из мелкоячеистой сетки.

    Антенны диаметра 120 см и ниже чаще бывают офсетными и применяются для Ku-диапазона. Перфорированные антенны малых диаметров не распространены, но смотрятся необычно.

    Основные размеры антенн - 40, 60, 90, 120, 150 и 180 см. Антенны больших диаметров применяются редко. Чем меньше диаметр антенны, тем проще ее настраивать - шире диаграмма направленности (легче “попасть” в спутник) и проще вращать антенну.

    “Сплошные” металлические антенны делаются из стали или алюминия. Стальные антенны прочнее и выдерживают более сильный ветер. К сожалению, они довольно тяжелые и дорогие, а также подвержены коррозии при отсутствии обслуживания. Алюминиевые антенны не ржавеют, но менее прочны - особенно грешат этим китайцы, делающие антенны чуть ли не из фольги. При сильном ветре дешевую 120 см прямофокусную тарелку буквально “сворачивает в трубочку”.

    Иногда “в хозяйстве” оказываются антенны от всевозможной военной или связной техники. При наличии прямых рук такие антенны идеально подходят для приема спутникового ТВ, а стоимость трехметровой “сетки” от списанной тропосферной станции может составить две бутылки водки

    В следующих частях - рассказ о выборе LNB, объяснение загадочного слова “мультифид” и описание элементов “фидерной системы” - что стоит между антенной и ресивером. Затем - краткий обзор современных ресиверов и первый “практический” пост - о настройке простейшей системы “одна антенна - один спутник - один ресивер”.
    Источник информации: https://shura.luberetsky.ru/2009/05/03/ka
    kie-byvayut-sputnikovye-antenny/

    Добавлено спустя 10 минут 53 секунды:

    Устанавливаем спутниковую антенну.

    Список основных понятий.

    Спутник - космический аппарат, находящийся на геостационарной орбите Земли и ретранслирующий телевизионный сигнал на определенную территорию Земли посредством транспондера. Все Спутники находятся в плоскости экватора, поэтому находятся на одной широте, но различаются по долготе. Кроме названия имеют еще и обозначение долготы. К примеру, Amos 4°W означает, что спутник называется Amos и находится на 4-м градусе западной долготы (W-это West). Hotbird 13°E-спутник Hotbird, находится на 13-м градусе восточной долготы (E-это East). Исходя из того, что спутники находятся в определенных точках на орбите, они имеют и определенные зоны покрытия территории Земли.

    Транспондер - приемопередатчик, находящийся на спутнике. Характеризуется шириной и направленностью посылаемого луча и частотой вещания.

    Спутниковая антенна - основной элемент спутниковой системы абонента для получения сигнала со спутника, антенна усиливает слабый отраженный спутниковый сигнал по всей своей поверхности и фокусирует его в определенную точку, в которой устанавливается конвертер. Наиболее распостраненные антенны - прямофокусные и офсетные. Прямофокусные представляют собой параболическое зеркало с фокусом в геометрическом центре, офсетные же имеют смещенный фокус. Соответственно, конвертер у прямофокусной антенны установлен по центру, у офсетной-смещен.
    Наибольшее распостранение у обычных пользователей получили именно офсетные антенны. Они дешевы, просты в установке и настройке. Производятся антенны различных диаметров и из различных материалов. Материал, как правило - либо алюминиевый сплав, либо сталь. Бывают антенны неповоротные (жестко закрепленные) и антенны с мотоподвесом. Мотоподвес поворачивает антенну на заданные углы и позволяет принимать сигнал с огромного количества спутников, находящихся в зоне видимости. Настраиваются последние для новичка не очень просто. Размер антенны выбирается индивидуально, в зависимости от мощности сигнала необходимого для просмотра спутника. Диаметр антенны необходимо подбирать с некоторым запасом, поскольку атмоферные осадки (сильный ДОЖДЬ, снег) создают существенные помехи спутниковому сигналу.

    Конвертер - устройство, предназначенное для получения сигнала спутника, отраженного от антенны и устанавливаемое на соответствующем держателе в фокусе антенны, конвертер универсальный - он переключается на заданную поляризацию напряжением 13/18 В, подаваемым ресивером. 13 В - вертикальная поляризация, 18 В - горизонтальная. Еще один нюанс: конвертеры бывают с 1-м выходом, 2-мя, 4-мя, 8-ю. Исходя из того, сколько независимых точек просмотра будет установлено, конвертер с соответствующим количеством выходов должен быть установлен, поскольку все выходы конвертера независимые.
    Мультифид - держатель для дополнительного конвертера. Поскольку спутники расположены на геостационарной орбите сравнительно близко друг от друга (по определенным меркам), возможен одновременный прием сигнала на одну антенну при помощи мультифида с нескольких рядом расположенных спутников. Классический пример - 3 спутника (Hotbird 13°E, Sisius 4.8°E, Amos 4°W), принимаемые на 1-у неповоротную антенну. Как правило, на основном (фокусном) держателе антенны устанавливается конвертер, настраиваемый на Sisius 4.8°E, на 1-м мультифиде - конвертер на Hotbird 13°E, на 2-м мультифиде - конвертер на Amos 4°W.

    DiSEqC - это устройство, переключающее сигнал с нескольких конвертеров на один кабель. К входам и выходу DiSEqC подключается коаксиальный кабель через F-коннекторы, кабель обязательно должен иметь волновое сопротивление 75 Ом, сделан из качественных материалов, выдерживающих серьезные температурные перепады и имеющим хорошую экранирующую оплетку.
    Кронштейн антенны - простой металлический держатель, который крепится к стене (как правило) и к которому крепится антенна. Должен быть сделан максимально надежно, чтобы ветер не сорвал антенну.

    Спутниковый ресивер - устройство, принимающее спутниковый сигнал с конвертера и выводящее его на телевизор в виде привычной картинки со звуком. Ресиверы бывают как для открытых некодированных каналов (FTA), так и для кодированных, с картоприемниками, со слотами для дополнительных модулей декодирования, с эмулятором, с различными видео выходами, с жестким диском, на сегодня активно вводится в эксплуатацию спутниковое вещание в HD формате (видео высокого разрешения) и в MPEG4. Ресиверы, поддерживающие данные форматы, стоят, как правило, много дороже обычных. Поэтому перед покупкой спутниковой системы нужно определиться, какой контент вы будете смотреть и какой вам для этого нужен ресивер. Дешевые ресиверы, как правило, не отличаются высоким качеством изображения и звука, большой функциональностью и быстрым переключением каналов. Огромное количество каналов с разных спутников защищены кодировками. Кодировки бывают различные -Viaccess, Seca, Irdeto, Nagravision, BISS и т.д.
    Установка.

    Антенна должна быть установлена в зоне прямой видимости южного направления. Прямой - значит что перед антенной не должно быть никаких препятствий в виде домов, деревьев и прочего. Именно по этой причине наиболее оптимальные места для установки антенн-балконы и крыши.

    Для установки антенны Вам понадобятся:
    Перфоратор со сверлами с победитовыми наконечниками. Диаметр сверла выбирается чуть меньше, чем диаметр анкерного болта. Намного меньше – нельзя - анкер не войдет в стену. Больше - будет "болтаться" и его толком не получится затянуть.
    Крестовидная отвертка.
    Накидной ключ на 10.
    Накидной ключ на 13.
    Разводной ключ.
    Молоток.
    Нож для резки бумаг (для зачистки кабеля под коннекторы).
    Кусачки.
    Ресивер с пультом.
    Маленький телевизор.
    220В с удлинителем на 3 розетки.

    Самые интересные вопросы - куда направлять антенны? Как определить направление? Как настроить антенны без сатфайндера (прибор для настройки спутниковых антенн - стоит от $400)?
    Если у Вас антенна с 3-мя конвертерами - то это однозначно Sirius, Hotbird, Amos - у нас много таких и фирмы-установщики их в основном и ставят. Если же у вас таких ориентиров нет, то дело хуже. Нужно определить южное направление и пытаться направлять антенну туда. Еще раз непременное условие - перед антенной ни в коем случае не должно быть никаких видимых преград в направлении спутника!!! Кроме всего прочего - в ситуации, когда антенна устанавливается под чьими-то балконами или козырьками - следите, чтобы потоки воды или снега с верхнего козырька не попадали прямиком на вашу антенну.
    Анкерами закрепить настенное крепление к стене по направлению установки антенны. Дальше на кронштейн устанавливается антенна. Для настройки антенны в вертикальной и горизонтальной плоскостях требуется зажимать крепление настолько, чтобы антенна самостоятельно не изменяла свой наклон, но при этом ее с некоторым усилием можно было перемещать в плоскостях.
    Далее на центральный держатель конвертера антенны надеваются оба мультифида, во все держатели вставляются конвертеры, и все затягивается так, чтобы конвертеры в мультифидах можно было с некоторым усилием поворачивать во всех плоскостях (кабели к конвертерам подключаются позже).
    После этого начинается процесс настройки. К центральному конвертеру прикручивается F-коннектором отрезок кабеля пару метров длиной, второй конец кабеля прикручивается к ресиверу. Ресивер подключается к телевизору, только после этого включается питание 220В. Немаловажный момент - при накручивании на кабель F-коннектора необходимо тщательно следить, чтобы тонкие проводнички экранирующей оплетки кабеля не замкнулись с ценральной жилой, иначе можно вывести из строя ресивер!!!
    Включите телевизор, ресивер, войдите в меню Установка-Поиск каналов. В списке спутников слева выберите Sirius 2/Ku 4.8°E-именно на этот спутник будет настроен жестко закрепленный центральный конвертер. Справа в меню выбираем:

    LNBP: Вкл. (включить питание конвертера)

    LNBP Type : Universal (универсальный тип конвертера, согласно купленным Вами)

    LNBP Freq : 10600/9750 (указано на конвертерах)

    22Khz: Авто (сигнал для переключения дисека - так и оставляем)

    DiSEqC : None (так и оставляем, поскольку сигнал подключен пока напрямую, а не через дисек)

    Далее желтой кнопкой пульта заходим в подменю Транспондер и выбираем транспондер, на котором будем искать сигнал (советую заранее выписать себе несколько транспондеров выбранных со спутников с различными поляризациями и РЕАЛЬНО РАБОТАЮЩИМИ бесплатными каналами (FTA). Список можно найти по ссылкам ниже. Я для себя решил настраиваться по следующим транспондерам:
    Спутник Транспондер Канал для визуальной проверки
    Sirius 4.8°E 11766 H Novy Kanal , 5 Kanal (Ukraine)
    Sirius 4.8°E 11996 H Russia Today
    Sirius 4.8°E 12073 H Inter+
    Sirius 4.8°E 12245 V Europe by Satellite
    Hotbird 13°E 10971 H 3 Channel
    Hotbird 13°E 11034 V RTR Planeta
    Hotbird 13°E 11411 H Adjara TV
    Hotbird 13°E 11766 V Rai Uno
    Hotbird 13°E 12207 H Fashion TV Europe
    Amos 4°W 10722 H K1, 1+1, Kino
    Amos 4°W 10759 H Telekanal STB, Tonis, MTV Ukraine
    Amos 4°W 10925 V Russia Today
    Eutelsat 36A 36E 11727 L Gameplay TV, RU TV
    Eutelsat 36A 36E 12322 R NTV Plus Infokanal

    Для удобства, качество сигнала можно вывести на полный экран кнопкой Info. Ориентироваться следует по нижней шкале "Качество". Антенна ведь пока "смотрит" в сторону спутника очень приблизительно.
    Дальше наступает самый непростой момент, требующий немалой выдержки - это настройка антенны в плоскостях. Почему необходима выдержка - буквально несколько миллиметров, и сигнала не будет. Не то что он будет плохим, а его не будет вовсе! Настройка заключается в следующем - необходимо установить антенну в некотором вертикальном положении, после этого нужно очень-очень плавно вращать антенну в горизонтальном направлении и при этом внимательно смотреть на шкалу качества, вначале - в одну сторону, и если шкала не меняется с 0, то в другую. Когда обнаруживается, что шкала качества выросла хотя бы до 10-15 - это уже первая удача, можно остановиться и передохнуть :) Если же во всей горизонтальной плоскости найти сигнал не удается, нужно немного изменить вертикальный угол антенны и начинать снова перемещение в горизонтальной плоскости до появления сигнала. Когда сигнал найден хоть какой-то, теперь нужно пытаться еще более плавно перемещать антенну влево-вправо и добиваться максимального уровня качества сигнала. Добившись этого, нужно попробовать добиться еще большего сигнала очень плавным перемещением антенны вверх-вниз. После этого можно попробовать по чуть-чуть поворачивать конвертер вокруг своей оси в держателе (на конвертере для этого нанесены метки).
    Добиться максимального сигнала можно ТОЛЬКО совокупностью всех этих регулировок. Еще нюанс - если не получается найти сигнал ни при каких условиях, а вы 100 раз все перепроверили, в том числе настройки ресивера, имеет смысл попробовать другой конвертер, возможно этот – неисправен. После этого можно просканировать транспондеры (ищите в документации к своему ресиверу как это сделать) и визуально посмотреть, принимаются ли каналы и соответствуют ли они выбранному спутнику .
    Когда сигналы в горизонтальной и вертикальной поляризациях максимальны из того, что можно вытянуть, необходимо туго-натуго затянуть все регулировочные недожатые гайки. И тут есть один неприятный момент - затягиваешь гайку, антенна при этом чуть меняет свое направление, а качество сигнала может ощутимо уходить! Так что затягивать тоже нужно очень аккуратно.
    Все, антенна и первый конвертер настроены. Выключаем ресивер из розетки, накручиваем кабель с центрального конвертера на конвертер слева (на тот, что на мультифиде, если смотреть на антенну спереди), включаем все, в меню выбираем Hotbird 13°E, те же настройки меню справа, что и для Сириуса, выбираем рабочий транспондер и пытаемся настроить максимальное качество сигнала. Только в этот раз регулируем не антенну, а сам конвертер на мультифиде. Он может перемещаться во всех плоскостях по отношению к фокусу антенны - влево, вправо, вверх, вниз, вперед, назад.
    Все гайки затягиваются, когда сигнал максимален. Не забудьте про проверку в обоих поляризациях. Просканируйте транспондеры Hotbird 13°E и проверьте какие-нибудь бесплатные каналы визуально.
    Снова все выключить, перекрутить кабель на 3-й конвертер, включить все, выбирать Amos 4w и произвести настройку для него. Все аналогично. После этого настройку антенны можно считать оконченной.
    У DiSEqC есть 1 выход на ресивер, обозначаемый REC и 4 входа для конвертеров, именуемые 1,2,3,4. Конвертеры подключаю так :

    1-Sirius

    2-Hotbird

    3-Amos

    С подключением все просто - к каждому конвертеру подключается отрезок кабеля, подключаемый к соответствующему входу DiSEqC. Если устанавливаетя одна антенна с 1-м конвертером, то и DiSEqC не нужен. DiSEqC устанавливается недалеко от антенны и желательно, заключается в водонепроницаемую коробку, для того, чтобы на него не попадали осадки. В днище коробки для дисека желательны отверствия для вентиляции. Острые углы изгибов кабеля не допускаются! F-коннекторы на конвертерах закрываются или входящими с комплект колпачками или термоусадочной трубкой. Настраиваем в меню ресивера протокол DiSEqC и распределение конвертеров согласно входам (портам) DiSEqC. Сохранить изменения, проверить, все ли входы DiSEqC работают (т.е. на всех ли настроеных спутниках есть сигнал). У кого-то может возникнуть вопрос - а почему сразу не подключить все конвертеры к DiSEqC, все входы прописать и настраивать антенны? Ответ простой - при реально неработающем DiSEqC вы убьете ОЧЕНЬ много времени и нервов, пытаясь настроить сигнал, который нельзя будет найти по определению. Кроме всего прочего, без DiSEqC вы быстрее определите, рабочий ли конвертер вы купили.
    Кабели притягиваем стяжками, чтобы ничего не болталось. Остается не в натяжку прикрепить кабель к тросику, тросик спустить вниз и натянуть. Развести в квартире кабель, подключить ресивер, телевизор и смотреть спутниковое ТВ!!!

    Немаловажный момент при высотной установке спутниковых антенн: кроме техники безопасности и страховки себя в первую очередь, при вывешивании антенны на кронштейн или мачту всегда страхуйте и антенну. Просто представьте себе, что может вытворить с головой случайного прохожего или с кузовом дорогущей BMW спланировавшая с высоты антенна :)
    Еще совет - устанавливаемые на крыше антенны многие советуют заземлять.
    Покрытие регионов спутниками
    Таблицы
    Таблица бесплатных украинских каналов
    Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #6 Добавлено: 13 августа 2009 11:39
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 8
    Награды:
      

    Всім хто мучиться питанням "що за кодування? і чи можна дивитися?" присвячується:

    Viaccess 2.3.

    Канали кодовані в системі Viaccess 2.3
    Система кодування давно зламана, коди викладені в інтернеті.
    Але не поспішаєте радіти. Наприклад, французи, а саме вони придумали систему кодування "Viaccess", знайшли можливість удосконалити старе кодування. На вже наявну систему кодування накладають ще одну - "TPS-Crypt"(Маска). Працює це "неподобство" таким чином - в потік разом з сигналом викидають купу ідентов, і ресівер не може визначитися, який з них справжній.
    Довгі "AEC" ключі і допомагають обчислити справжній ідент каналу і він відкривається.
    Ключі "AEC" теж викладені в інтернеті. Відома навіть послідовність їх дії, але вони замінюються дуже часто.
    В даний час, той хто має ресівер з емулятором і хоче дивитися пакет каналів "TPS"(Multivision) винен через декілька годин "натикивать" нові коди.
    У 2007 році на багатьох тюнерах з'явилася нова прошивка що дозволяє дивитися це кодування

    Viaccess 2.4

    Канали кодовані в системі Viaccess 2.4
    Система кодування зламана, коди викладені в інтернеті. Каналів, що використовують це кодування, залишилося не багато.


    Viaccess 2.5

    Канали кодовані в системі Viaccess 2.5
    Маса цікавих каналів закрита в цій системі кодування, зокрема пакет каналів RTV (Наше кіно і ін.), канал NTV-Mir і багато інших.
    Найцікавіше, ходять наполегливі чутки, що ця система кодування зламана. Схоже, що зараз шукають покупця на результати злому і може ще в цьому році з'явиться нелегальна карта або модуль відкриваючі канали закодовані в цьому кодуванні.
    Це буде сенсацією, великою перемогою телепіратів і бочкою бальзаму на душі "халявщиков", що настраждалися

    Viaccess 2.6

    Канали кодовані в системі Viaccess 2.6
    з цією системою кодування поки "все глухо". Ймовірно на це кодування перейдуть всі канали коли запахнет жаренним на "VIA-2.5"

    Viaccess 3.0

    На сьогоднішній день абсолютно нове кодування, перегляд її не можливе ніяким з відомих хитрих методів. У ній зараз йдуть тести пакету 'НТВ-Плюс' на супутнику Eutelsat 36A, 36E


    Betacrypt

    Канали кодовані в системі Веtacrypt
    Ця система кодування давно зламана і, в даний час, нелегально дивляться канали що залишилися в цьому кодуванні, наприклад, австрійський пакет каналів ORF Digital. Якщо подивитися загальний список каналів закритих цією системою, то "душа радіє". Але не спокушайтеся. Нелегальний перегляд більшості цих каналів неможливий. Упроваджена, так звана, "тунельная" система кодування.Щоб "стародавні" ресівери типу "D-box1" дізнавалися карту з новим кодуванням, зовнішня оболонка кодування залишилася від "Betacrypt", а нутрощі їй вставили від системи кодування "Nagravision"
    Цього монстра назвали "Nagravision 2"


    Nagravision 2

    Канали кодовані в системі Nagravision 2
    Останнім часом було багато шуму про "злом системи кодування "Nagravision 2". Під "злом" треба розуміти, що відомий алгоритм кодування і провайдер вже майже не має можливостей боротися.
    В даному випадку, ситуація інша. Правильніше говоритиме про "злом" офіційної карти.
    Група іспанських хакерів знайшла можливість рахувати інформацію з однією з модифікацій офіційних карт. Такі карти використовувалися і для іспанського варіанту "Nagravision 2"(Armagedon), і для німецького
    варіанту цієї системи кодування "Aladin". Навіть частина офіційних карт на "Polsat" були зроблені на основі таких карт.
    Інформацію цю продали виробникам нелегальних карток, і ті швиденько налагодили виробництво всяких "сріблянок", "валянків" і т.д.
    Іноді з'являється можливість короткочасного перегляду цих каналів на ресіверах з емуляторами. Це стає можливим тому, що виробники нелегальних карток гризуться із-за ринку збуту. Одна із сторін, на зло конкурентам, в певний час викидає ключі.
    Провайдери реагують швидко, засвічені ключі замінюються і початий обмін старих офіційних карт.
    Особливо важко доводиться німецькій "Прем'єрі" - їм тільки на першому етапі потрібно замінити 3,5 млн. офіційних карток. Недавно вони використовували свою таємну зброю - в їх офіційних картах була закладена ще одна "заморочка" що утрудняє нелегальний перегляд каналів навіть якщо відомі коди. Маніпуляції з картами викликали лавину обурення у офіційних абонентів - багато старих ресіверів, ще наявних у населення, не змогли забезпечити розкодування зміненого сигналу навіть за наявності офіційної карти.
    Той факт, що на деяких модулях і картах вже знову можливий нелегальний перегляд цих каналів, говорить про те, що провайдерові від атаки піратів захиститися не вдалося.
    За неперевіреною інформацією, хакерами знайдена можливість підібратися і до новітніх модифікацій офіційних карт (ROM-122).
    Це катастрофа для розробників системи кодування "Nagravision 2" і провайдерів тих, що використовують це кодування. Нелегальний перегляд цих каналів буде можливий тривалий термін, а обміну підлягають 17 млн. офіційних карт.

    Nagravision 1

    Канали кодовані в системі Nagravision 1
    Система кодування зламана, коди викладені в інтернеті.


    Cryptoworks

    Канали кодовані в системі Cryptoworks
    Схоже, що ця система кодування дійсно зламана. Правда, ключі в інтернеті з'явилися не на всі пакети каналів. Може бути існують якісь модифікації цієї системи кодування, або це пов'язано з якимись економічними міркуваннями хакерів. Певний інтерес представляють два порноканали Hustler TV Europe(PG) і Blue Hustler Europe(PB).
    З російською звуковою доріжкою йде канал "Romantica 2", з його нескінченними "мильними" серіалами, і Jetix Central & Eastern з дитячими мультиками.
    З'явилася можливість проглядання австрійського пакету каналів "ORF" закодованих не тільки в "Betacrypt", але і в "Cryptoworks".

    Videoguard

    Канали кодовані в системі Videoguard
    Ходять наполегливі чутки, що скоро можуть з'явитися нелегальні карти, що відкривають канали пакетів Viasat і Sky Italia
    Особливо цікавий був би пакет російськомовних каналів "Viasat".
    "Справа" це, ймовірно, не просте, навіть оригінальна карта на цей пакет працює тільки з певним типом ресівером. Змогли пристосувати до роботи з цими оригінальними картами ресівери "Openbox".
    Система така що коли користувач підписується на пакет що віщає в Videoguard йому видають ресівер з секретним номером і картку, картка і ресівер прив'язані як би до один одного і на іншому ресівері вона працювати не буде.

    Irdeto 2

    Канали кодовані в системі Irdeto 2
    Може бажане видають за дійсне, але є інформація, що система кодування зламана і зараз шукають охочих купити результати злому. Зазвичай інтерес до таких справ проявляють виробники карт і модулів.
    Могутнім стимулом для "колупання" цієї системи кодування є перехід на "Irdeto 2" пакети каналів Stargate.

    Mediaguard 1 (Seca)

    Канали кодовані в системі Mediaguard 1 (Seca)
    На деякі канали, закриті в цій системі кодування, є коди в інтернеті. Певний інтерес викликає канал "Super 1 Мusic". До 23 годин це музичний канал, а з 23 годин до 4 годин ночі це порноканал.

    BISS

    Канали кодовані в системі BISS
    Це "апаратна" версія кодування. Невеликий софтвер, інсталірованний в ресівер або модуль, за наявності ключів, забезпечує розкодування каналів. Довжина ключів не велика, є можливість обчислення їх простим перебором варіантів. На одному з російських форумів є група ентузіастів, які клацають ці коди як горіхи.
    У інтернеті є коди. З деякими ресіверами, що мають емулятор, можливий перегляд таких каналів як Megasport, 1+1 International, M1 International, Stolicnoe TV, Rossiya і ін.

    Rosscrypt

    Російська система кодування "Rosscrypt" не зламана. Розробили її ще в 70-х роках в СРСР в одному з секретних "НДІ" Комітету держбезпеки, вводиться в експлуатацію тільки в даний час.
    Розмір блоку ключів складає 64 битий, значить, спроба підбору кодів простим перебором, це "дохлий номер".
    Із закодованих каналів найбільший інтерес для нас представляє Perviy kanal, що транслюється з супутника Express AM1. Для офіційного перегляду цього каналу в Росії організовується продаж відповідного САМ-МОДУЛЯ.

    Conax

    Були реальні випадки злому, але зараз ключів на неї нема. У неї також кодуються частина порно каналів....

    Neotion SHL,Dreamcrypt,KeyFly, Firecrypt

    Ці кодування зазвичай використовують порно канали для того, щоб користувач міг їх відкрити використовуючи модулі умовного доступу (CAM) або спеціальні ресівери, наприклад NEOTION BOX,в йому автоматично вбудована підписка на порно канал SEX VIEW XXX

    PowerVU.

    Наймогутніше і складніше кодування. Її винайшли в США, в основному використовується для військових або для кабельних мереж. Для неї ресівер стоїть більше 1000$. Тут ще складніше ніж навіть в Videoguard. У цьому кодуванні наприклад транслюється пакет AFN з HOT BIRD,этот пакет спеціально зроблений для військових із США які прибувають за межами країни. Єдиний відкритий канал в цьому пакеті це Пентагон тв,канал Американської пропаганди, але можна подивитися для інтересу.

    p.s.
    - Майже на всіх сучасних ресіверах з емулятором, є можливість без карт дивитися російськомовні, кодовані канали "TET", "Megasport", "1+1 Inter", "Romantica-2", "M1 Inter" та інші.

    - З будь-яким ресівером, модулем або картою, зараз немає можливості нелегально дивитися "Eurosport Ru", "СТБ", "1st Baltic Est." "1st Baltic Lit.", "1st Baltic Latv.", REN-TV, "Новий канал", "ICTV", "NTV-Mir", RTV-Uk, пакет каналів "RTV" (Наше кіно і ін.)


    Сказане не відноситься до ресіверів одержуючим коди через інтернет методом "шарінга".

    Добавлено спустя 15 минут 46 секунд:

    Стандарти телевізійного мовлення
    Аналогове телебачення 525 ліній: NTSC * NTSC-J * PAL-M

    625 ліній: PAL * PAL-N * PALplus * SECAM

    Вже не використовуються: Pre-1940 * 405 lines * 819 lines * Baird-Nipkow * MAC * MUSE

    Багатоканальне аудіо: BTSC (MTS) * NICAM-728 * Zweiton (A2, IGR) * EIAJ

    Приховані сигнали: Субтитри * Телетекст * CGMS-A * GCR * PDC * VBI * VEIL * VITC * WSS * XDS
    Цифрове телебачення Черезрядкове: SDTV (480i, 576i) * HDTV (1080i)

    Прогресивне: LDTV (240p, 288p, 1seg) * EDTV (480p, 576p) * HDTV (720p, 1080p)

    Цифрові телевізійні стандарти (MPEG-2): ATSC, DVB, ISDB, DMB-T/H

    Цифрові телевізійні стандарти (MPEG-4 AVC): DMB-T/H, DVB, SBTVD, ISDB (1seg)

    Багатоканальне аудіо: AC3 (5.1) * Musicam * PCM * LPCM * AAC

    Приховані сигнали: Субтитри * Телетекст * (CPCM/Broadcast flag) * AFD * EPG

    Цифрове кіно: UHDV (2540p, 4320p) * DCI
    Технічні проблеми Формат 14:9 * MPEG transport * Перетворення стандартів * Обробка відео * VOD * Чіткість HDTV
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #7 Добавлено: 15 августа 2009 20:38
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 3
    Награды:
      

       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      Bohdan   Ссылка на пост #8 Добавлено: 18 августа 2009 19:43
    БогданАвтор темы
    Посетители
    помогу любому


    Возраст: 22 Козерог
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 655
    Репутация:
    Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632Репутация: 5632
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 1744
    Получил благодарностей: 501
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 8
    Награды:
      

    Что такое кардшаринг?
    Существует семейство спутниковых ресиверов нового поколения. С технической точки зрения, это - специальный компьютер для получения информации со спутника. В данном случае - цифровое видео в формате DVD. Решающее отличие таких ресиверов от других - то, что для работы они используют операционную Linux, поэтому опытный программист может писать для нее свои программы. Если от одной карты раздать данные кода на несколько других ресиверов, которые стоят, например, дома, то получится реально сэкономить на цене пакетов, ведь в противном случае к каждому ресиверу нужно было бы приобретать смарт-карту. Однако технически компьютер в соседней комнате не отличается от компьютера на соседнем континенте. Так это и работает.
    Дело в том, что из-за вопросов лицензирования спутниковых компаний, малого количества планируемых абонентов и подобных факторов, все спутниковые вещательные компании часто НЕ ИМЕЮТ ВОЗМОЖНОСТИ продавать свой продукт в той или иной стране, на которую в действительности приходит сигнал со спутника. В таком случае можно приобрести источник кода для закодированного видео-потока для своего тюнера без использования официальной карты. При использовании кардшаринга ресивер Dreambox запрашивает динамический код с сервера, который в действительности подключен к тюнеру с проплаченной провайдерской картой.

    Таким образом, кардшаринг это процесс, при котором информация о динамическом коде провайтера спутникового ТВ передается на другие ресиверы, обладающие возможностью его воспринять, и с помошью полученной информации раскодировать поток со спутника. При этом ресивер-клиент (один из "других ресиверов") отображает раскодированный видео поток точно так же как если бы карта стояла в нем самом, то есть без задержек и т.п.. Для этого ресивер-клиент должен иметь возможность подключиться к ресиверу-серверу через сеть: Интернет, LAN, Wi-Fi. На ресивере-сервере, который раздает информацию клиентам, для оспользования кардшаринга должно быть установлено специальное ПО. У сервера должен быть постоянный IP адрес в сети или имя, чтобы ресивер-клиент знал, куда отправлять запросы на код.
    Тюнер определенного типа (Dreambox, DBox2, Relook и другие.) необходим потому что кодировки становятся все сложнее. Сечайс обычно ключ потока обновляется каждые 15-20 сек., так что даже если подобрать ключ, то смотреть канал можно будет всего лишь 15-20 секунд, т.к. спустя это время придет сигнал, зашифрованный с использованием нового ключа.

    И вот, вы покупаете Dreambox, устанавливаете на него программы и покупаете доступ к серверу. Затем изменяете пару строк в настроечном файле своего ресивера, перезагружаете его и смотрите спутниковое ТВ без официальной карты. Потребление интернет-трафика в среднем не превышает 30-40Мб за месяц так как запросы ресивера-клиента и ответы сервера Dreambox измераются парой килобайт. Однако если вы расшариваете ресивер для своих друзей или родственников в рамках локальной сети (дом или район), то интернет, конечно, не требуется. Мало того вас за это вряд ли могут наказать потому что вы фактически воспроизводите информацию не публично, а в рамках локальной сети. А это запретить нельзя, по крайней мере пока никто не собирался. Также кардшаринг мог бы быть хорошим (хоть и полулегальным) решением для малых гостиниц, баров и подобных заведений. Ведь возможность показывать своим посетителям, например, горячие спутниковые спортивные каналы, может резко поднять подобный бизнес вверх.

    В качестве сервера кардшаринга может быть использован ресивер, на который нужно установить программы, позволяющие реализовать эту скрытую функциональность тюнеров Dreambox и некоторых других. Также нужна оригинальная карта, вставленная в программатор и подключенная к этому компьютеру. Клиентом кардшаринга может являться тот же Dreambox или DVB-плата, установленная в компьютер (SS2, SS3 и т.п.). Кардшаринг поддерживают еще некоторые современные спутниковые ресиверы.

    Настройка шаринга на ресивере Samsung 9500
    Коротко о Кардшаринг(е) - ничто иное, как раздача другим пользователям DW ключей с официальной карты через Интернет либо локальную сеть. В качестве сервера, раздающего ключи на определённый пакет, может служить Dreambox - спутниковый ресивер на базе операционной системы линукс, компьютер с подключенным к нему программатором и соответствующим программным обеспечением и некоторые другие. Каждые 10 сек. происходит считывание DW ключей с карты, эти ключи направляются всем пользователям, подключенным к данному серверу (естественно не бесплатно). Ввиду того, что смена ключа происходит каждые 10 секунд, для пользования данной услугой необходимо иметь Интернет-соединение с помегабайтной тарификацией.

    Передача ключей отъедает очень мало интернет-трафика, в среднем за час просмотра 100-140 кб. Но при этом Интернет-соединение должно быть довольно-таки качественным. Если интернет "дохлый", то будут возникать потери и в этот момент картинка у вас на телевизоре будет замирать либо подсыпать. В данный момент раздача ключей ведётся по 3-м основным протоколам: Newcamd 525(TCP), Camd 357(UDP), Camd 378(TCP). Наиболее устойчивы к потерям пакетов являются протоколы TCP, то есть Newcamd 525 и Camd 378. Но при этом они немного больше потребляют трафика (отличие небольшое от Сamd 357). Важно это только для тех, кто использует GPRS.

    Допустим, мы нашли в интернете предложение о предоставлении шаринга на пакет НТВ Плюс по протоколу Newcamd 525.

    Для того чтобы начать наслаждаться просмотром любимых каналов необходимо будет проделать следующее:

    1. Подключить ресивер кабелем – удлинитель COM порта к компьютеру.

    2. Включить ресивер на тот канал, который вы хотите шарить

    3. На пульте ресивера 2 раза подряд нажать красную кнопку ”i”.

    4. В появившемся окне необходимо при помощи кнопок на пульте “Pg +”и “Pg -” в правой части выставить нужный вам Идент. ( к примеру 023700 для пакета НТВ Плюс в кодировке Viaccess 2.6). Узнать его можно у вашего шарингодателя.

    После этого ваш ресивер готов принимать ключи через COM порт на данный канал.

    5. Теперь остается настроить на компьютере программу, которая будет брать с сервера ключи через интернет и посылать их в тюнер.

    В данный момент существует 2 основные программы такого типа - <<, <<.

    Объясню настройки на примере програмы mpcs-0.8k-rc13m-i386-pc-cygwin.exe

    Для просмотра пакета НТВ Плюс нам дали, к примеру, вот такую строку инициализации CWS = 127.0.0.1 login password 0102030405060708091011121314

    где - 127.0.0.1 - IP адрес сервера;

    10001 - порт,через который пойдёт шара;

    login - логин;

    password - пароль;

    01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 - ключ шифрования патока.

    mpcs-0.8k-rc13m-i386-pc-cygwin.exe

    Для начала нам потребуется изменить данные следующих файлов:

    С помощью программы Total Commander по кнопке F4 начинаем редактировать

    mpcs.conf

    [serial]

    Device = tuner@/dev/ttyS0

    где ttyS0 - СOM порт 1 вашего компьютера, к которому вы подключаете нуль-модемный кабель;

    ttyS1 - СOM порт 2 вашего компьютера, к которому вы подключаете нуль-модемный кабель;

    Если вы являетесь обладателем более дохлого интернета, то советую поставить следующее:

    [serial]

    Device = tuner@/dev/ttyS0?delay=3&timeout=300

    Тем самым при потерянных пакетах у вас не так часто будет рвать картинку, но и каналы при этом начнут немного медленнее переключаться.

    mpcs.server

    [reader]

    Label = newcamd

    Protocol = newcamd

    Key = 0102030405060708091011121314 - меняется на своё

    Device = 127.0.0.1,10001 - меняется на своё

    Account = login,password - меняется на своё

    Fallback = 0

    Group = 1

    ReconnectTimeout = 20

    mpcs.user

    [account]

    User = tuner

    Pwd = tuner

    #Uniq = 1

    Group = 1

    IDENT = 0500:023700 - меняется на своё, в данном случае прописан пакет НТВ Плюс

    где : 0500 - тип кодировки (Viaccess)

    023700 - идентификационный номер пакета

    P.S # - данная строка не активна.

    Чтобы изучить настройки данной программы более детально, не забудьте прочитать readme.txt, имеющийся внутри программы.

    После всех изменений активируем интернет на компьютере, запускаем mpcs-0.8k-rc13m-i386-pc-cygwin.exe и наслаждаемся просмотром...

    Настраеваем шаринг на DreamSky (dsr3000, 6000 ...)
    Начиная с версии ПО 1.72 шаринг возможен при помощи компьютера и программы CSC v0.11

    1) Соедините ресивер с компьютером нульмодемным кабелем (pin-2 to pin-3,pin-3 to pin-2,pin-5 to pin-5)
    2) Включите эмулятор
    3) Нажмите INFO ,затем цифру 2, войдите в Меню. Выберите режим работы PC CSC ECM
    4) Запустите программу-клиент CSC.EXE.
    5) В меню Setting-->Configuration выставите COM-порт.
    6) Запустите шаринг Setting-->Start.

    Настройки шаринга прописываются в файле csc.config в следующем формате:
    IP(or hostname):port:login:password:Des_keys
    Знак "#" (решетки) используется для коментирования (отключения неиспользуемых серверов).

    ========================================

    ========== ============

    При помощи дополнительного устройства IP-box (COM to Ethernet) можно работать даже без компьютера. Для этого:

    1) Соедините ресивер с IP-box нуль-модемным кабелем (pin-2 to pin-3,pin-3 to pin-2,pin-5 to pin-5).
    2) Включите питание ресивера и IP-box.
    3) В меню шаринга (Info +2) выбирите режим NewCS ECM. В меню Установки времени появиятся два новых пункта: Настройки IP-box и Настройки сервера.
    4) В меню Настройки IP-box произведите конфигурацию сетевых настроек IP-box.
    Если Вы хотите получить настройки автоматически от DHCP-сервера в сети, нужно сделать сброс IP-box (RESET) или нажать синюю кнопку на пульте в Настройки IP-box (Auto IP).

    Функции кнопок в меню Настройки IP-box:
    - OK – редактировать поле в меню
    - RED (Set IP) – установить IP. Используется для запоминания настроек в модуле.
    - GREEN (Get IP) – получить IP. Используется для получения настроек с модуля.
    - YELLOW (Init Server) – инициализировать сервер.
    - BLUE (Auto IP) – получить IP-адрес автоматически от DHCP-сервера в сети.
    5) В меню Настройки сервера введите данные сервера шаринга. Вы можете ввести настройки до 5-и серверов одновременно. При просмотре кодированного канала ресивер сам будет определять к какому серверу обращаться за ключами.
    Функции кнопок в этом меню следующие:
    - OK – редактировать поле в меню
    - RED (Delete) – удалить данные сервера.
    - GREEN (Init Server) – инициализировать сервер.
    Если все сделали правильно, то через несколько секунд должно появиться изображение с кодированного канала.

    Таким образом Вы можете подключатся к серверам по протоколу newcamd, расположенным в Интернете или в локальной сети (например на ресиверах Dreambox, IPBOX и им подобных).

    Настройка ресивера DreamBox для работы с шарингом
    Пример настройки ресивера DreamBox для работы с шарингом.

    Для настройки шаринг-клиента на Дримбоксе нам понадобится Эмулятор и конфиг эмулятора. Рекомендуется использовать эмулятор MgCamd. Этот эмулятор работает по протоколу NewCamd
    Итак, допустим, что у Вас Дримбокс настроен для работы с интернетом...
    Для установки эмулятора и конфига необходимо проделать следующее:
    Жмем на пульте синюю кнопку, тем самым появится меню "Blue - Panel", зетем заходим в "Addons" -> "Download and install\ -> "Cam"
    ,затем ищим самый свежий эмулятор (на момент написания этой инструкции самый свежий эмуль MgCamd 1.25), допусти что нашли нужный эмулятор...
    Наводим указатель/курсор на нйденный эмулятор(MgCamd 1.25) и и жмем кнопке "OK"(на пульте), после чего Дримбокс будет скачивать эмулятор к себе в память.После того, как Дрим скачал эмуль, появитя окно "Redy to install", в котором жмем "Зеленую кнопку"(на пульте), тем самым даем добро на установку эмуля.
    После установки эмуля необходимо установить конфиги эмуля. Для этого делаем:
    Blue-Pnel -> Addons -> Download and install -> Cam Config -> ищим свежий конфиг и устанавливаем (на момент написания доки самый свежий конфиг "MGCamd-Config 1.0"Итак, эмулятор и конфиг эмулятора установлены. Переходим к настройке эмулятора.

    Подключаемся к Дримбоксу FTP-клиентом (например Total Commander), заходим в /var/tuxbox/config/ и открываем для редактирования файл "newcamd.conf",В эмто файле ищим строки такого вида:

    CWS = 127.0.0.1 34000 dummy dummy 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 lan newcs
    CWS = 127.0.0.1 34001 dummy dummy 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 lan newcs

    Допустим нашли строки...
    Далее формируем и вставляем в конфиг строку Вашей учетной записи, все данные берем из раздела Мои подписки / настройки Строка должна выглядеть следующим образом:


    CWS = Сервер Порт Логин Пароль 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 wan cardserv

    где Сервер - IP или Хост сервера
    Порт, Логин, Пароль данные из раздела Мои подписки / настройки
    Если у Вас несколько подписок, то для каждой подписки формируйте новую строку!
    Все, редактирование файла "newcamd.conf" завершено, сохраняем файл. Переходим к следующему файлу.
    Заходим в /var/keys/ и открываем для редактирования файл "mg_cfg". Ищим такие строки:
    # AU
    # 01 enable AU
    # 02 AU Auto
    A: { 02 }

    И заменяем на следующее:
    # AU
    # 01 enable AU
    # 02 AU Auto
    A: { 01 }

    Сохраняем файл, после чего конфигурирование эмулятора завершено!

    Все эмулятор готов к использованию, теперь нужно активировать эмулятор, для этого делаем следующее:
    Заходим в Blue-Panel, выбираем эмулятор MGCamd 1.25 и жмем "Зеленую кнопку" на пульте. Затем щелкаем на нужный канал и через несколько секунд появится изображение.

    Настройка шаринга на Openbox 300-820
    Просмотр кодированных каналов при помощи кардшаринга
    на ресиверах Openbox 300 - 820 Допустим, мы нашли в интернете предложение о предоставлении шаринга на пакет НТВ Плюс по протоколу Newcamd 525.
    Для того чтобы начать наслаждаться просмотром любимых каналов необходимо будет проделать следующее:
    1. Нажать на пульте кнопку - Меню.
    2. Последовательно набрать ряд цифр1117 и попадаем в меню эмулятора.
    3. Заходим в раздел - Шаринг.
    4. В левой части экрана при помощи зелёной кнопки на пульте - Добавить, добавляем при помощи кнопок "вверх" и "вниз" значение - 0500 - это номер кодировки Viaccess. По окончанию набора жмём на пульте ОК. Перемещаемся в правую половину таблицы, нажимаем на пульте красную кнопку - Редактировать и загоняем значение 023700 - идентификационный номер провайдера, в данном случае пакета НТВ Плюс роосия.

    После этого ваш тюнер готов принимать через COM порт ключи, предназначенные для кодировки 0500 (Viaccess), пакета 023700 (НТВ Плюс россия).
    Теперь остается настроить на компьютере программу, которая будет брать с сервера ключи через интернет и посылать их в тюнер.
    Наиболее стабильной в работе для шаринга является программа -

    mpcs-0.8k-rc13n-i386-pc-cygwin
    Настройка MPCS
    [global]
    Nice = -1
    #LogFile = log
    #LogFile = /dev/tty
    ClientTimeout = 10
    LogFile = stdout
    [serial]
    Device = tuner@/dev/ttyS0?delay=2&timeout=300
    mpcs.server
    [reader]
    Label = NTV+
    Protocol = newcamd
    Key = 0102030405060708091011121314
    Device = 127.0.0.1,10001 - IP адрес сервера и порт меняем на тот что вам дали
    Account = login, password - меняется на своё
    Fallback = 0
    Group = 1
    ReconnectTimeout = 100
    InactivityTimeOut = 15
    [reader]
    Label = Viasat
    Protocol = newcamd
    Key = 0102030405060708091011121314
    Device = 127.0.0.1,10002 - IP адрес сервера и порт меняем на тот что вам дали
    Account = login, password - меняется на своё
    Fallback = 0
    Group = 1
    ReconnectTimeout = 100
    InactivityTimeOut = 15
    mpcs.user
    [account]
    User = tuner
    Pwd = tuner
    #Uniq = 1
    Group = 1
    IDENT = 0500:023700;090f:000000 - меняется на своё,в данном случае прописан пакет НТВ Плюс россия и Viasat
    где : 0500 - тип кодировки (Viaccess)
    023700 - идентификационный номер пакета НТВ Плюс россия
    090f - тип кодировки (Videoguard)
    000000 - идентификационный номер пакета Viasat Baltic
    Для настройки пакета StarGate ( 80e ) необходимо в программе MPCS кроме того что описано выше, дописать некоторые параметры:
    mpcs.guess
    Вместо строки 34:0604 надо прописать 34:0602
    mpcs.users
    [account]
    User = tuner
    Pwd = tuner
    #Uniq = 1
    Group = 1
    ChID = 0602:04
    IDENT = 0602:00000
    Чтобы изучить настройки данной программы более детально, не забудьте прочитать readme.txt, имеющийся внутри архива.
    Незабываем удостовериться что у нас на компе не запущен какой-нибудь фаервол, или видовый брандмауер, блокирующий порт шаринга и IP, если такой имеется, то разрешаем ему соединение по порту xxxxx на IP yyyyyy.
    После всех изменений, соединяем тюнер нуль-модемным кабелем с компьютером, включаем канал, который вы собираетесь шарить, активируем интернет на компьютере, запускаем mpcs-0.8k-rc13n-i386-pc-cygwin.exe и наслаждаемся просмотром....

    Шаринг через мобилу
    Существует возможность шаринга без компьютера - так называемая мобишара.
    Телефоны: Siemens C65, CX65, M65, S65, CF65, SF65, SL65, CX70, C75, CL75, CX75, M75, ME75, S75, SL75, C81

    Точно не работает вся платформа EGold:
    A50, A51/52, A55/56/57, C55/C56/CT56, M55/M56, S55/S56/S57, SL55/SL56,
    A60/A62, A65/C60, MC60, A75, AX72/AX75, C110/CF110, CF62, SX1, AL21, AF51, A31
    Также нужно иметь подключеным GPRS , лучше всего где оплата осуществляется за использованный трафик, который в среднем составляет от 80 - 250 кб. Также нужно иметь рессивер который поддерживает шаринг через мобильный .
    Соответственно и такую прошивку, так как заводская естественно не поддерживает такую возможность. GPRS соединение должно быть не столько быстрым, как качественным, т.е. без частых отключений. На мобильном телефоне должен быть установлен JAVA midlet, так же должен быть специальный кабель который обеспечивает связь ресивера с телефоном.
    Данный кабель идет на com порт, зарядку от ресивера он не обеспечивает. Нужно зарядное устройство, дабы не отсоединять телефон, чтобы зарядить его.

    се для настройки кардшаринга
    Итак, вы решили подключить шаринг.
    Что для этого вам необходимо:
    1.спутниковый ресивер, поддеживающий протокол шаринга
    2.стабильный интернет с помегабайтной тарификацией
    3.компьютер с СОМ портом (возможно применение и других устройств, для этого будет создана отдельная тема)
    4.нольмодемный кабель с распиновкой 2-3, 3-2, 5-5, экран-экран
    5.ну и, естественно, тарелка должна быть настроена на нужный спутник
    Так, тарелку настроили, в ресивере каналы просканировали, если надо- сменили ПО (в ресивер должно быть залито ПО с поддержкой кардшаринга , на этом заострять внимание не будем, если возникают вопросы по этому поводу, задаем в соответствующих разделах форума , теперь подключаем ресивер к копьютеру. Для этого покупаем нольмодемный кабель в магазинах компьютерной техники (более 3 метров в подаже не видел) или изготавливаем сами. Нам понадобятся два девятипиновых СОМ разъема типа «Мама», кабель нужной длинны и умение держать в руках паяльик. Я обычно использую «витую пару», лучше экранированную. Отмеряем кабель нужной длинны, зачищаем провода, паяем- пол-часа работы- кабель готов!





    Проверяем наличие СОМ порта на компе, в новых компах и ноутбуках их нет, но это не страшно, есть варианты доставить контроллер PCI-COM или использовать переходник USB-COM. Обычно драйвера на это оборудование идут в комплекте, так что проблем с установкой возникнуть не должно.
    Соединяем ресивер и компьютер нольмодемным кабелем, все подключения производить при выключенном из сети оборудовании!
    Находим сервер шаринга, покупаем подписку на нужный пакет, получаем аккаунт и настройки.
    Полученные настройки прописываем в программе для шаринга mpcs. Скачиваем дистрибутив и распаковываем при помощи программы winrar.Куда вы определите программу- не важно, она прекрасно работает и диска С, и с диска D. В данной программе надо отредактировать три конфига
    mpcs.conf, mpcs.server, mpcs.user. Открываем mpcs через программу Total Commander, клавишей F4 открываем файлы для редактирования:

    #mpcs.conf#

    [global]
    Nice = -20
    #LogFile = log
    #LogFile = /dev/tty
    LogFile = stdout
    ClientTimeout = 11
    FallbackTimeout = 7
    ClientMaxIdle = 99999
    CacheDelay = 120

    [serial]
    Device = tuner@/dev/ttyS0
    где ttyS0 - СOM порт 1 вашего компьютера, к которому вы подключаете нуль-модемный кабель;
    ttyS1 - СOM порт 2 вашего компьютера, к которому вы подключаете нуль-модемный кабель;
    Если вы являетесь обладателем более дохлого интернета, то советую поставить следующее:

    [serial]
    Device = tuner@/dev/ttyS0?delay=2&timeout=1000
    Тем самым при потерянных пакетах у вас не так часто будет рвать картинку, но и каналы при этом начнут немного медленнее переключаться.

    #mpcs.server#

    [reader]

    Label = NTV+
    Protocol = newcamd
    Key = 0102030405060708091011121314
    Device = cservX.net,10000 # - имя, либо IP адрес сервера и порт меняем на тот что вам дали
    Account = login, password # - меняется на своё
    Fallback = 0
    Group = 1
    ReconnectTimeout = 100
    #InactivityTimeOut = 15 # - если активировать данный параметр, то соединение программы будет обрывать принудительно через n минут неактивности.

    #mpcs.user#

    [account]

    User = tuner
    Pwd = tuner
    Group = 1
    IDENT = 0500:023700 # - меняется на своё, в данном случае прописан пакет НТВ Плюс россия
    где : 0500 - тип кодировки (Viaccess)
    023700 - идентификационный номер пакета НТВ Плюс россия
    P.S # - данная строка не активна.
    Рассмотрим подключение 2 пакетов с одного сервера, например - НТВ Плюс россия (36e) и Viasat Baltic (5e/75e)
    В ресивере в настройках шаринга в дополнении к CAID 0500 и IDENT 023700 прописываем ещё и CAID 090f для пакета Viasat Baltic, при этом IDENT для него оставляем без изменений XXXXXXXX

    #mpcs.conf#

    [global]

    Nice = -20
    #LogFile = log
    #LogFile = /dev/tty
    LogFile = stdout
    ClientTimeout = 11
    FallbackTimeout = 7
    ClientMaxIdle = 99999
    CacheDelay = 120

    [serial]
    Device = tuner@/dev/ttyS0?delay=2&timeout=1000

    #mpcs.server#

    [reader]

    Label = NTV+
    Protocol = newcamd
    Key = 0102030405060708091011121314
    Device = cservX.net,10000 # - имя, либо IP адрес сервера и порт меняем на тот что вам дали
    Account = login, password # - меняется на своё
    Fallback = 0
    Group = 1
    ReconnectTimeout = 100
    #InactivityTimeOut = 15 # - если активировать данный параметр, то соединение программы будет обрывать принудительно через n минут неактивности.

    [reader]

    Label = Viasat
    Protocol = newcamd
    Key = 0102030405060708091011121314
    Device = cservX.net,10001 # - имя, либо IP адрес сервера и порт меняем на тот что вам дали
    Account = login, password # - меняется на своё
    Fallback = 0
    Group = 1
    ReconnectTimeout = 100
    #InactivityTimeOut = 15 # - если активировать данный параметр, то соединение программы будет обрывать принудительно через n минут неактивности.

    #mpcs.user#
    [account]
    User = tuner
    Pwd = tuner
    Group = 1
    IDENT = 0500:023700;090f:000000 # - меняется на своё,в данном случае прописан пакет НТВ Плюс россия и Viasat
    _
    Вы не можете скачивать файлы с нашего форума, необходимовойтиилизарегистрироваться
    ________________

    _
    Источник информации: https://www.sat-Life.info
       Мой телевизор: LG, PHILIPS, Samsung
       Мой ресивер: TT-budget S-1401, Orton 4100C(2шт.), OpenFox AF-6618
       Мои спутники: Amos 2/3, Thor-3 4°W; Astra 4A 4.8°E; HOT-BIRD 6/8/9 13°E; ABS 1 /1A /1B 75°E

     

    ICQ: 575176446
    "Цитировать выделенное" Наверх 
      maxya   Ссылка на пост #9 Добавлено: 18 августа 2009 22:25
    Макс
    Администраторы
    библиАтекарь


    Возраст: 34 Водолей
    Пол:
    С нами: 9 лет 11 месяцев
    Сообщений: 6701
    Репутация:
    Репутация: 64175Репутация: 64175Репутация: 64175Репутация: 64175Репутация: 64175
    87
    История изменений
    Поблагодарил: 5735
    Получил благодарностей: 21796
    Предупреждений: 0
    Cказали Спасибо: 5
    Награды:
          

    Гарна инфа...
    ___________________________
    Наша группа в Viber, Наша группа в Telegram, Наша группа в ФБ, Наша группа в ВК, Мы на Youtube, Гость Тётя шура тут
    «Все постоянно твердят об авторских правах, но никогда - об авторских обязанностях.» © Жан-Люк Годар
       Мой телевизор: Samsung LE-32C550J1WXUA, Samsung UE55D6100, Samsung UE65°ES8007
       Мой ресивер: Sat-Integral S-1210 HD Aron, Sat-Integral TH-7200 PVR I, iNeXT HD1, GI Vu+ Duo 2
       Мои спутники: 4°W+4.8°E+9°E+13°E+36°E+75°E+85°E+90°E

     

    "Цитировать выделенное" Наверх 
      oopu   Ссылка на пост #10 Добавлено: 19 августа 2009 00:31
    Alex
    Посетители
    завсегдатай


    Возраст: --
    Пол:
    С нами: 8 лет 4 месяцa
    Сообщений: 197
    Репутация:
    Репутация: 727
    0
    История изменений
    Поблагодарил: 86
    Получил благодарностей: 152
    Предупреждений: 0

    Награды:
     

    Цитата: Bohdan
    - З будь-яким ресівером, модулем або картою, зараз немає можливості нелегально дивитися "Eurosport Ru", "СТБ", "1st Baltic Est." "1st Baltic Lit.", "1st Baltic Latv.", REN-TV, "Новий канал", "ICTV", "NTV-Mir", RTV-Uk, пакет каналів "RTV" (Наше кіно і ін.)

    А як же я дивлюсь у себе той же самий Новий канал, СТБ? tongue
       Мой телевизор:
       Мой ресивер: Orton 4100C
       Мои спутники: 4°W+5°E+13°E+75Е+90Е

     

    "Цитировать выделенное" Наверх 
     
    Назад  <<  1 2 3 4 5 ... 41 42 43 44 45  >>  Вперёд
         
     
    Похожие темы форума
     
  • Инструкция для чайников.
  • Настройка Openbox x-730PVR для чайников
  •  
     
    Информация Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять сообщения в данной теме.
    Размещение в каталоге